Підбіл звичайний, мати-й-мачуха (Tussilago farfara L.). Російська назва — мать-и-мачеха; місцева — бівпушок, білокопитень, білокопитник, білпух, купайла, купала, листки білі, лопух, лопух білий, мати-й-мачуха, матишник, матошник, мачиненик, мачишник, опуша солодке, підбій, підбіл менший, підбіль, підбільник, пудбіль, пупава.

Підбіл звичайний, мати-й-мачуха.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10—25 см, з повзучим гіллястим кореневищем, з родини складноцвітних (Compositae).

Ранньою весною на глинистих грунтах, на схилах з’являються жовті квітки, схожі на квітки кульбаби, які цвітуть до середини травня. Наприкінці цвітіння з’являються довгочерешкові листки, спочатку з обох боків, пізніше тільки з нижнього боку, опушені.

Росте на глинистих схилах ярів, каналів і піщаних грунтах біля річок, на відкритих місцях.

Застосування. З лікувальною метою використовують листки (Folium farfarae, Folium tussilaginis) і квітки (Flos farfarae, Anthodium farfarae, Flos tussilaginis). Вони містять багато слизу, гіркий глюкозид тусилягін, дубильні речовини, галову кислоту, інулін, сліди ефірного масла, мінеральні речовини; квітки містять фарадіол і фітостерин, дубильні речовини, вуглеводи й аморфний жовтий пігмент.

Ще з давніх часів мати-й-мачуху вживали проти кашлю. Квітки й листки застосовують як пом’якшувальний і відхаркувальний засоби при захворюваннях дихальних шляхів. Вживається настій (10—15 г на 200 г води) по столовій ложці 3—4 рази на день. Входить до складу «грудного збору».

Збирання. Листки збирають в першій половині літа (в червні), обриваючи з половини черешка, квітки — на початку цвітіння (приблизно в квітні—травні) в суху, ясну погоду, зрізуючи ножицями квіткові кошики біля самої основи.

Зібрану сировину (листки й квітки) сушать в добре провітрюваних приміщеннях або на горищах під залізним дахом, розкладаючи листки кожний окремо, білим боком догори.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971