Конюшина лучна (Trifolium pratense L.). Російська назва — клевер луговой; місцева — валашок, в’язіль, головак, голорішки-волошки, горінина, горішок польовий, горішок червоний, дятлина, дятловина, жеребець, жеребчик, жовтушка, івасик, клевер, коман, комана, команиця, команка, команичина, комениця, коневник, кониця, конич, конячина, коніч, конічина, конючина, конючина проста, конюшина звичайна, конюшина червона, конятина лугова, конячина, котики червоні, куманич, куманичина, кунинка, лящок червоний, лугер дикий, медівка, око козине, орішок червоний, ройзілля, смоктушки, суховершки, травка, требич, трепиконина, трибзілля, тризілля, трилистник, трійка, троєзілля, тройзіл, тройзілля, троян, трьохзілля, трьохлистник, хрещатка, яблучка.

Загальновідома багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових (Leguminosae). Квітки блідо-червоного або темно-пурпурового кольору, зібрані в суцвіття-голівки. Цвіте в квітні—липні.

Росте на луках. Широко культивують як цінну кормову рослину.

Застосування. З лікувальною метою використовують суцвіття — головки (Flores trifolii). Воно містить глюкозиди трифолін, ізотрифолін, ефірне й жирне масла, вітамін С та інші речовини.

В народній медицині квітки використовують як відхаркувальний, сечогінний і антисептичний засоби у вигляді відварів і чаю; як зовнішнє — у вигляді припарок при наривах і опіках.

Збирання. Збирають цілісні суцвіття-головки, разом з обгорткою під час повного цвітіння. Головки зривають або зрізують біля самої основи суцвіття і одразу висушують на горищах чи на відкритому повітрі без доступу сонячних променів.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971