Лікарські рослини Карпат. Скополія карніолійська.
Скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.). Російська назва — скополия корниолийская; місцева — білун, вербишник, галаска, зілля галасове, зілля голосове, корінь громовий, люлянка гласка, мандрагора, мандригуля, матридуна, німиця.
Скополія карніолійська
Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 20—25 см, з родини пасльонових (Solanaceae). Кореневище товсте, повзуче. Стебла розвилисті. Листки еліптичні, при основі звужені в крилатий черешок. Квітки поодинокі, пониклі, на довгих квітконіжках між попарно зближеними листками. Квітки зовні бурувато-фіолетові, всередині жовтувато-бурого кольору з фіолетовими жилками. Плід — двогнізда коробочка. Цвіте в травні—червні.
Скополія схожа на белладонну, отруйна. Росте в тінистих густих букових та буково-грабових лісах. На Закарпатті скополія зустрічається у великій кількості суцільними заростями або окремими купинами з великими запасами кореневищ. Отже, тут вона має промислове значення.
Дуже густі зарості скопали знаходяться на Великому Долі Свалявського району, в лісах біля Синевирської Поляни Міжгірського району. В.Чопик знайшов скополію в буковому лісі на Анталовецькій Поляні Ужгородського району (запас близько 50 т сухих кореневищ); на узліссі букового лісу (на південь від с. Ясіня Рахівського району); на кам’янистому осипі правого берега Чорної Тиси (в 5 км від селища Ясіня по дорозі до Рахова, запас понад 50 т сухих кореневищ); в буково-грабовому лісі на лівому березі Ужа біля сіл Кам’яниця й Невицьке.
Застосування.
З лікувальною метою використовують кореневища і корені (Rhizoma et radix scopoliae). Вони містять 0,4— 1,5 % алкалоїдів, головним чином гіосциамін і менше атроніту та скополаміну, бетаїн, холін, фітостерин, сахарозу.
Скополамін є цінним лікарським засобом, який застосовується для обезболювання родів, при паркинсонізмі та інших захворюваннях. Він служить також для розширення зіниць.
Збирання. Кореневища й коріння збирають після плодоношення, в липні—серпні. Викопують всю підземну частину рослини, очищають від землі і промивають в холодній воді. Для кращого просушування товсті кореневища розрізують. Сушать на відкритому повітрі, на горищах або в спеціальних сушарнях. При збиранні скополії слід зрідка залишати кореневища для відновлення рослини.
Скополія застосовується в гомеопатії як засіб від гемороя.
В народній медицині очисток використовують при різних захворюваннях; недокрів’ї, гарячці, жовтяниці, епілепсії, «ракових виразках», гнійних ранах, мозолях, бородавках і як сечогінне. Встановлено, що препарати трави діють збуджуюче і тонізуюче, підвищують кров’яний тиск. Вивчення трави продовжується.
При низькому кров’яному тиску настій трави (20 г на 200 г води) приймають по столовій ложці 3 рази на день.
Траву збирають під час цвітіння.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати