Суховершки звичайні (Prunella vulgaris L.). Російська назва — Черноголовка обыкновенная; місцева — брат з сестрою, братики, братики й сестрички, брунелька, васильки польові, васильки собачі, васильок лісний, вогник, головинка, гориця, горянка, крутоголовці, крутоголовчики, купатень суховерх, лойник, м’ята собача, папок красний, поміч горлянка, свинюхи, сережки, сухован, суховерстка, суховерх, суховчик звичайний, чорноголовець чорноголовка.

Суховершки звичайні.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 8—50 см з родини губоцвітних (Labiatae). Стебло просте, іноді галузисте, опушене. Листки довгасто-яйцевидні з тупим або тупуватим вершком, при основі клиновидно-звужені, майже цілокраї, 2—6 см завдовжки, на черешках. Листки верхньої пари сидячі, підпирають суцвіття. Суцвіття густе, овальне або циліндричне. Віночок 8—16 мм завдовжки, фіолетовий. Цвіте в червні—вересні.

Росте на лісових полянках, суходольних луках, іноді як бур’ян, досить часто поодиноко.

Рослина містить дубильні й гірку речовини, смолу, ефірну олію, сапоніни тритерпенового ряду.

Згідно з даними В.І.Попова (1965), водний відвар всієї рослини або надземної частини, зібраної в період цвітіння, п’ють або полоскають ним горло при гіпертиреозі й дифтерії, ангіні, обкладають горло розпареною травою. Відвар п’ють ще при запаленні верхніх дихальних шляхів, туберкульозі горла, кашлі, шлункових хворобах, зобі, кривавому поносі, хворобах серця, епілепсії (В.Г.Ніколаєва, 1964).

В гомеопатії використовують при захворюваннях горла; в китайській медицині — при туберкульозі шкіри, зобі.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971