Лікарські рослини Карпат. Подорожник великий.
Подорожник великий (Plantago major L.). Російська назва — подорожник большой; місцева — бабка більша, бабки, базочки, базьки, блошник, дорожник, напутник, парник, подорожник жилавий, попутник, поранник, порізник, придорожник, припутник, ранник, семижильник, трипутень.
Трав’яниста рослина. Листки зібрані розеткою, широкояйцевидні, з 3—9 дуговими жилками, цілокраї або трохи зубчасті, на досить довгих черешках. Суцвіття — густий простий колос, довгий, циліндричний. Квітки дрібні, плівчасті, голубуватого кольору. Цвіте з травня до осені.
Росте по дворах, на забур’янених місцях, біля доріг, на полях і луках.
Застосування. З лікувальною метою використовують листки і насіння (Folia et semina plantaginis majoris). Листки містять глюкозид аукубін, гіркі і дубильні речовини, каротин, вітамін С і фітонциди; насіння — слиз, глюкозид аукубін, білкові і дубильні речовини, жирне масло. Слиз міститься в стінках клітин епідермісу подорожника, який, потрапляючи в кишечник, обволікає слизову оболонку, завдяки чому має пом’якшувальну дію. На один прийом береться від 5 до 15 г насіння (1—3 столових ложки).
Листки широко застосовуються в народній медицині при лікуванні різних захворювань. Розтерте свіже листя стягує і гоїть рани та болячки, зокрема опіки, лишаї, заспокоює болі від укусу бджіл, ос, комарів. Сік або відвар з листя лікує застарілі катари, гемороїди, кашель, поноси, поліпшує функції сечового міхура, допомагає при недокрів’ї. Сильний відвар з листя вживають при захворюваннях нирок і печінки, допомагає при головних болях, а також при кровохарканні. Сік з листя заспокоює біль у вусі. Є дані, про те, що соком із свіжого листя лікують виразки шлунка та інші важкі шлункові захворювання.
Подорожник великий.
Проти простуди і взагалі проти болі в грудях виготовляють сироп, зварений з рівних частин меду і соку з подорожникового листя.
Настій з листя (10 г на 200 г води), приймають як відхаркувальне (по столовій ложці 3 рази на день); проти поносів (по столовій ложці 3—5 разів на день); для збудження апетиту, виділення шлункового соку (по столовій ложці 3 рази на день перед їдою).
В народній медицині насіння вживають при хронічних поносах, катарах кишок і навіть при дизентерії (по 1 г порошка 4 рази на день). В народній медицині використовують і корінь подорожника, особливо при зубних болях (жують корінь).
Збирання. Листки збирають в період цвітіння і сушать в затінених, добре провітрюваних приміщеннях, насіння — восени.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати