Лікарські рослини Карпат. Вовчуг польовий.
Вовчуг польовий (Ononis arvensis L.). Російська назва— стальник полевой (стальник пашенный); місцева— бояр-зілля, буркун луговий, вихляник, вовк, вовки, вовчак, вовчак вонючий, вовчиг, вовчижник, вовчик, вовчина, вовчинець, вовчівник, вовчка, вовчуган, вовчужник, вовчук, вовчух вонючий, голубій, денисник, дівиян, зелениця, зілля вошкове, кенишник, козлинник вонючий, козлятник, ожиж, остудник, плугодержка, стальник, трава бичача, трава вовча, трава волова, хвіст лисий, хелишник, шелестун, ягиль, яглиця.
Вовчуг польовий.
Багаторічна трав’яниста рослина з родини бобових (Leguminosae), з дерев’янистим коренем. Стебла заввишки 30—50 (85) см, прямостоячі, рідше висхідні, відстовбурчено-залозисго-волосисті; гілки і гілочки стебла зрідка вкриті колючками. Листки трійчасті, тільки верхівкові складаються з одного листочка. Листочки видовженоеліптичні, овальні, гострозубчасті, залозисто-пухнасті, прилистки прирослі до черешків, широкояйцевидні, зубчасті. Квітки на коротких квітконіжках сидять по 2 в пазухах й утворюють на кінцях стебел і гілок густі колосовидні суцвіття. Віночок 5-пелюстковий, метеликовий, рожевий або білуватий, 15—20 мм завдовжки. Плід — біб з 2—4 насінинами. Цвіте в червні—серпні, плоди достигають у серпні—вересні.
Зустрічається на післялісових луках, особливо в гірській і передгірній зонах. В Карпатах часто утворює густі зарості (Тячівський, Рахівський, Міжгірський та інші гірські райони), які подекуди займають значні площі (до 10 га).
Запаси сировини великі, можна заготовляти десятки тонн коренів.
Застосування. В медицині застосовуються корені вовчуга (Radix ononidis), які містять глюкозид ононін, лимонну кислоту, дубильні речовини, жирні масла й ефірну олію.
Вживається для лікування геморою, як потогінний і жовчогінний засоби. Рослина ще мало вивчена.
Збирання. Корені заготовляють восени (жовтень—листопад) або ранньою весною (квітень). Вихід сухої сировини — 30—32%.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати