Глечики жовті (Nuphar luteum (L.) Sibth. et Sm.). Російська назва — кубышка желтая; місцева — бабка, балбашка кінська, блискалка, бовток, збанок, збанятник жовтий, капелюші, кашка, кувшинка, кувшинчик жовтий, купавка жовта, латаття жовте, латах, латаше, лілія водна, лопатень жовтий, лопаття, лопух жовтий, лопотун, лотаття, лотать, мак водяний, мак водяний жовтий, маківка водяна, мовниччя, момич жовтий, отуччя, товстун, товстушка.

Багаторічна водяна рослина з родини лататтєвих (Nymphaeaceae). Досягає понад 1 м у довжину, з горизонтальним кореневищем і плаваючими майже шкірястими яйцевидно-овальними цілокраїми листками, які мають глибокосерцевидну основу. Квітки жовті, пахучі, 4—5 см у діаметрі; чашолистки округло-оберненояйцевидні. Плід яйцевидно-конічний, зелений; насінина еліпсоїдальна. Цвіте в червні—липні.

Відомі випадки отруєння дітей кореневищами глечиків — двоє з п’яти отруєних померли (А. Д. Турова, 1967).

Росте в стоячих і з повільною течією водах: в ставках, річках, старицях, озерах — часто суцільними заростями. На Закарпатті поширена рідко, тому вимагає охорони. В Прикарпатті глечики більш поширені, і тут можна проводити невелику заготівлю їх сировини.

Застосування. В медицині застосовують кореневища глечиків (Rhizoma nupharis lutei), з яких виділено суміш алкалоїдів — нуфарини, головним з яких є нуфлеїн. Крім того, в кореневищі виявлено також таніди, сахарозу, крохмаль і метарбинову кислоту.

Настій глечиків у малих дозах діє збуджуюче, у великих — пригнічує центральну нервову систему.

Кореневище входить до складу мікстури Здренка. З нього виготовляють також препарат лютенурин і застосовують проти трихомонадних кольпітів і деяких грибків.

Лютенурин застосовується як протизачатковий засіб.

Збирання. Кореневища заготовляють під час цвітіння (червень—вересень), вириваючи рослину руками. Обрізують листя, кореневища розрізують на тонкі пластинки і сушать в добре провітрюваних приміщеннях.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971