Лікарські рослини Карпат. Вербозілля звичайне.
Вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.). Російська назва — вербейник обыкновенный; місцева — аксамес, варохобник, вербейник, вербівник, вербозіль звичайний, дубричка, зілля францьовате, зілля чорне, зімодра, зітильник хлопчачий, натягач, ранник луговий, тоя лісна, чистик, чишуїк.
Вербозілля звичайне
Багаторічна трав’яниста рослина, досягає 120 см у висоту. Стебло тупочотиригранне, кореневище повзуче. Листки в кільцях по 3—4 або частково супротивні, яйцевидні або яйцевидно-ланцетні, загострені. Квітки яскраво-жовті, зібрані невеликими золотистими верхівковими суцвіттями в кутках листків. Плід — коробочка. Цвіте в червні—серпні.
Росте на вологих місцях, на болотах, при берегах річок і озер.
Застосування. Обидва види вербозілля широко застосовуються в народній медицині. Квітки і листки — при кровохарканні, кривавому проносі, великих менструаціях, цинзі, загальній слабості, як в’яжучий і ранозагоюючий засіб. Застосовується також в гомеопатії.
Збирання. Квітки і листки збирають в червні— серпні і сушать в добре провітрюваних приміщеннях.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати