Розрив-трава звичайна (Impatiens nolitangere L.). Російська назва — недотрога обыкновенная; місцева — гер, глушець, глушок, недотик, недотрога, не дотули ня, не руш, не руш мене, нетик слабинога, нетикалка, нетиканка, не тронь мене, розпорених лісовий, розпорсник нетик, розрив, слабаніж, слабина, слабиніг, слабиніжка, слабинога, слабівник, слабник, слабоколін, слабоколінник, слабоколінце, слабоні, слабоніг, слабоніж, слабоніжинь, слабоніжка, слабоній, слабонір, слабоніс, слабонога, слабоножка, слабонуж, слабонужа, слабонужник, слабоня, слабонь, слабун, слабуні, слабунь.

Однорічна трав’яниста рослина з родини бальзамінових (Balsarninaceae). Стебло прямостояче, соковите, потовщене у вузлах, заввишки 50—120 см. Листки чергові, черешкові, яйцевидні, великозубчасті, ніжні, швидко в’януть. Квітки неправильні, звислі, лимонно-жовтого кольору з гачковиднозігнутою шпоркою. Пелюсток п’ять, з них чотири зрослих попарно, внаслідок чого здається, що віночок складається з трьох пелюсток. Пелюстки з червонуватими плямами. Плід — довгаста коробочка з 5 стулками, які при достиганні скручуються, і насіння випадає. Коли доторкнутись до коробочки в період її достигання, вона розтріскується і з силою викидає насіння, звідки й назва цієї рослини — розрив-трава або не чіпай мене. Цвіте в липні—серпні.

Росте на вогких місцях, вздовж струмочків, найчастіше в листяних лісах.

Розрив-траву відносять до отруйних рослин. За даними С. Є. Землінського (1958), цю рослину в народній медицині застосовували в середину при каменях нирок і сечового міхура, зовні — при ранах, гемороїдальних шишках та інших захворюваннях.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971