Хміль звичайний (Humilius lupulus L.). Російська назва — хмель; місцева — вининя, гимей, гімей, хмелена, хмелина, хмелиня, хмелиця, хмелячник, хмель, хмель звичайний, хмельник, хмилина, хмилник, хмиль, хміль, хміль болотяний, хміль дикий, цміль, чмель.

Багаторічна трав’яниста дводомна рослина з родини коноплевих (Cannabinaceae). Стебло витке. Листки довгочерешкові, 3—5-лопатеві. Тичинкові квітки з п’ятироздільною або п’ятилистковою зеленою чи білуватою оцвітиною, зібрані в рідкі пазушні волотисті суцвіття. Жіночі квітки зібрані в головчасті колоски. Плоди, оцвітина і покривні листки біля основи мають жовті залозки. Цвіте в липні—серпні.

Хміль звичайний.

Росте по вогких чагарниках, в лісах та ярах поблизу річок, на узліссях.

Застосування. З лікувальною метою використовують плоди — шишки хмелю (Strobilus lupuli, Fructus lupuli) і його залозки — лупулін (Glandulae lupuli Lupulinum), який одержують при просіванні свіжовисушених стиглих суплідь хмелю. Шишки хмелю містять смолу і гіркі речовини (смолу — 7,6—26%, гумулон — 2—6%, лупулон — 8—12%), ефірне масло (0,1—0,5%), дубильні речовини (0,9—11,5%), вітамін С. Лупулін містить 1—3% ефірного масла, 50% смоли, 10% гірких речовин, віск, пентозани, білкові й мінеральні речовини, алкалоїд гопеїн; ефірне масло містить до 20% гумулону, ненасичений сесквітерпеналкогол, лупаренол, кетон, луполон та інші речовини. Деякі складники вбивають бактерії.

Шишки хмелю у вигляді відвару вживаються для заспокоєння нервової системи, поліпшення апетиту і тонізації діяльності кишечника, при запаленні нирок, водянці, подразненні сечового міхура, захворюванні жовчного міхура і як болезаспокійливий засіб.

При жовтяниці весною і влітку готують суміш із склянки гарячого кип’яченого молока, склянки гарячої води і 2 столових ложок соку з молодих гонів або гілок хмелю. Всю цю суміш випивають протягом дня. Зимою роблять те ж саме, тільки замість соку з гонів беруть 2 столові ложки потертих шишок, які попередньо намочують на цілу ніч в суміші молока з водою. Випивають цей напар за день.

Нервовохворі і ті, що терплять від безсоння, п’ють настій на спирту по 5—7 капель 2 рази на день — перед обідом і перед сном (1 вагова частина шишок хмелю на 4 вагових частини спирту). Цей же настій і в такій же дозі можна приймати при гастритах і при наявності глистів.

Коли випадає волосся, миють голову в напарі або відварі шишок хмелю (М. А. Носаль).

Збирання. Збирають шишки в ясну погоду, як тільки вони починають достигати (приблизно в середині або другій половині серпня). Зразу після збирання плоди потрібно швидко висушити на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні.

Молоді гони збирають весною, а листки — під час цвітіння і сушать у добре провітрюваних приміщеннях.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971