Сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum L.). Російська назва — посконник коноплевый; місцева — бучениш, бучениш пеночняк, вовчки, грива кінська, давник, конопельник, коноплі водяні, коноплі собачі, ощадець, петишник, посконник, посконник водяний, посконь дика, репик, реп’яшник, сидаш, сідач пеночняк, сідаш, трава кінська.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 50—150 см, з родини складноцвітних (Compositae). Стебла прямі, листки на черешках супротивні, глибоко розсічені на 3—5 великозубчастих часток. Квітки зібрані у дрібні кошиксвидні суцвіття, численні. Віночки — від брудно-рожевих до темно-червоних або майже білі. Цвіте в червні— серпні.

Росте по берегах річок, у вогких лісах, по чагарниках.

В медицині вживаються верхні частини пагонів, довжиною до 40 см (Eupatorii herba), які збирають на початку цвітіння. Містять ефірні олії, глюкозиди, гіркоти, дубильні речовини. Відвари трави п’ють при захворюваннях нирок, жовчного міхура, печінки. Має властивість легкого проносного.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971