Дурман звичайний (Datura stramonium L.). Російська назва — дурман обыкновенный; місцева — білун, бісдерево, болиголов, водоп’ян, гломуша, дендера, дендерево, дивдерево, дивдур, дивур, диндерев, диндерево, диндир, дур, дур смердячий, дурзілля, дурийка, дурило, дуркалюх, дурнишник, дурноп’ян, зілля бішене, кабанці, колюк, колюхи, коровиця, коров’як, насіння свинське, огірки бішені, отрава, розторопша, свинки, тидара, чудофай, шалей, яблука колючі.

Однорічна отруйна рослина з родини пасльонових (Solanaсеае). Стебло пряме, розгалужене. Листки яйцевидні, загострені. Квітки великі, білі. Плід — коробочка з шипиками, що розкривається чотирма стулками. Цвіте в червні—серпні.

Росте як бур’ян на засмічених місцях, біля хат, в городах, на узбіччях доріг.

Застосування.

З лікувальною метою використовують листки (Folia stramonii). Вони містять алкалоїди гіосціамін, атропін і датурін, а також білкову речовину, камедь, смолу і мінеральні солі.

Листки діють заспокійливо на нервову систему. Препарати дурману в медицині використовують при бронхіальній астмі (знімає спазми бронхів) і при хронічних катарах дихальних шляхів. Разом з листками блекоти та белладонни входить до складу порошка, який застосовують проти астми («Астматол»). Крім того, препарати дурману застосовують при невралгіях, хронічному і гострому ревматизмі.

Збирання. Листки збирають під час цвітіння рослини й одразу ж сушать, розкладаючи тонким шаром в затіненому, добре провітрюваному приміщенні, часто перевертаючи.

Оскільки рослина отруйна, при збиранні й сушінні треба бути обережним: не торкатися руками до носа, губ, очей, вимити руки після роботи з дурманом.

Дурман звичайний.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971