Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris (L.) Medie.). Російська назва — пастушья сумка; місцева — бордюжок, волокник гіркий, ворожка, воши, гапка, гнидник, горобинець, гречичка, гречка куряча, гречка псяча, грицики звичайні, злодій, зозульник, калитник, калиточник, кашка горобина, мисочки, мішечки, мішочник, око воробине, помолочник, режуха, сірики, сумочник, сумочник пастуший, сухотника, сухотник, ташечки, тоболки, трава книшиста, трава пастуша, трясилупка, черевишник, ярутка.

Однорічна трав’яниста рослина з родини хрестоцвітних (Cruciferae). Стебло заввишки 15—40 см. Прикореневі листки зібрані в розетку, довгасто-ланцетні, з трикутними гострими частками; стеблові листки сидячі. Цвіте з травня по жовтень, іноді з квітками й зимує. Квітки в китицях, дрібні, білі.

Росте як бур’ян на полях, біля доріг, поблизу будинків, городів, на луках у великій кількості.

Застосування. З лікувальною метою використовують всю надземну частину (Herba bursae pastoris). Хімічний склад трави ще не зовсім вивчений. Виявлено речовини, які містять сірку, водень роданід, холін, ацетил-холін, тирамін, органічні кислоти, дубильні речовини, глюкозид діосмін, алкалоїди і сапоніни. У листках є вітаміни С і К. Застосовується як кровоспинний засіб, особливо при внутрішніх маткових кровотечах. Настій і відвар (15—20 г на 200 г води) вживають по столовій ложці 3—4 рази на день; рідкий екстракт — по 20—30 капель за один прийом.

М. А. Носаль пропонує напар грициків (40—50 г на 1 л кип’ятку) приймати при захворюваннях печінки, нирок і сечового міхура, при жовчних і ниркових каменях та при порушенні обміну речовин. Такий же напар вживають жінки в передклімактерний період при виснажуючих маткових кровотечах.

При каверні в легенях рекомендується напар, який приготовляють так: на 2 склянки води береться 2 столові ложки грициків, 1 столова ложка дубової кори і півсклянки портвейну — все це варять 10 хв. в закритому посуді. Одержаний напар випивають протягом дня.

Збирання. Траву збирають під час цвітіння; сушать на відкритому повітрі, в тіні.

Грицики.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971