Стокротки багаторічні (Bellis perennis L.). Російська назва — маргаритки; місцева — бистрички, білавка, білоголовець, білоцвітка, білявка, брехачка, вдовичка, вистрічки, віскрутка, гомбички, гріщпанки дикі, маєтка, марточки, молодички, моріжничок, морон тревалий, нерест, сирітка, стокрастка, стократка, стократь, стокрітка, стокрог, стокротка, стокротки багаторічні, стокрутка, цукрівка, цяточка, чичина весняна.

Відома багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітних (Compositae). Підземна частина складається з повзучого кореневища. Листки прикореневі, зібрані розеткою. Квітки білі або рожеві. Цвіте в квітні—червні.

Зустрічається на луках, полянах, в гаях і як декоративна рослина.

Застосування. З лікувальною метою використовують квітки (Flos bellidis perennis). Вони містять ефірне масло, м’яку смолу, дубильні речовини, антоксантін, гіркоту, цукор, інсулін, органічні кислоти — яблучну, винну, щавлеву, жир, сапонін та інші речовини.

В народній медицині використовується вся надземна частина при туберкульозі, захворюваннях спинного мозку, сечового каналу, при запорах.

За М. А. Носалем, для припинення білей у жінок тривалий час роблять спринцювання напаром суміші стокроток — 40 г, дубової кори — 50 г, кропиви — 30 г, грициків — 20 г, омели — 30 г і водяного перцю — 20 г. Суміш запарюють в трьох склянках води. Напар проціджують і розбавляють кип’ятком.

Під час лікування статеві зносини припиняють на шість тижнів.

Збирання. Квітки і надземну частину збирають під час цвітіння, сушать під накриттям, у добре провітрюваних приміщеннях.

Стокротки багаторічні.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971