Арніка гірська (Arnica montana L.). Російська назва — арника горная; місцева — арник, арника, арнік, баранка, живикість, зілля баране, нечуй-вітер, скусівник, скусівник гірський, скусівник лікарський, трава барани, чарник, шалата дика, ярник.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітних (Compositae), з товстим коротким кореневищем, від якого відходить багато коренів, трохи залозисто-пухнаста. Стебло пряме, 20—60 см заввишки, з кількома супротивними гілками. Листки супротивні, нижні зближені біля основи стебла розеткою. На стеблі одна-дві пари супротивних дрібних листків. Квітки у великих кошичках, оранжево-жовті. Цвіте в червні—липні.

Росте на відкритих місцях, починаючи з 500 м над рівнем моря до найвищих вершин: на лісових полянах, полонинах, на гірських хребтах Чорногори, в Гуцульських Альпах, на Свидовецькому хребті, Горганах, Бескидах. Щорічно для промислових цілей можна заготовляти тут 2—3 т сухих суцвіть арніки.

В останні роки посилилась заготівля арніки в Карпатах, причому деякі заготівельники не дотримуються правил зберігання лікарських рослин, не залишають частини рослин для розмноження. Це може призвести до різкого скорочення природних запасів арніки, а то й до повного її знищення. Природні зарості арніки треба використовувати як насінники для культурного розведення арніки з промисловими цілями.

Застосування. З лікувальною метою використовують квітки (Flos arnicae), кореневище і корінь (Rhizoma et Radix arnicae montanae), в меншій мірі листя (Folium arnicae).

З квітів арніки виготовляють спиртову витяжку (Tinctura arnicae), екстракт, водний розчин тощо. Сухі квіткові кошики містять ефірне масло, барвники — арніцин, лютеїн, жир, смолу, віск, камедь, вуглеводень, органічні кислоти (фумарову, яблучну і молочну), вітамін С (близько 21 мг%), фруктозу, сахарозу, декстрозу, дубильні речовини, білки. Кореневища і корені містять в собі ефірне масло, смолу, віск, арніцин, органічні кислоти — ізомасляну, мурашину і ангелікову.

Арніка гірська.

Препарати з квіток арніки гірської (за Д. А. Аксельродом, Г. К. Ніконовим і А. Д. Туровою) мають тонізуючу і стимулюючу дію на центральну нервову систему, а у великих дозах діють заспокійливо, запобігаючи розвитку судорог.

Крім того, препарати з квіток посилюють скорочення матки. Спиртовий настій — ефективний кровоспинний засіб при післяродових кровотечах. Арніка пропонується як гемостатичний засіб при субінволюції матки (великий плід, двійнята, погане скорочення матки, запальні гінекологічні захворювання в минулому), кровотечах, зв’язаних з ендокринними порушеннями, при захворюванні статевої сфери (запаленні яєчників, запаленні матки після аборту).

Препарати з коренів арніки гірської прискорюють серцебиття і збільшують амплітуду серцевої діяльності, розширюють коронарні судини, поліпшують живлення м’язів серця, знижують рівень холестерину в крові, що обумовлено наявністю в арніці цинарину. Ці властивості коренів арніки дають можливість використовувати їх при артеріосклерозі, міокардитах, серцевих ангіоспазмах.

Настій із свіжих квітів арніки на спирту призначають як внутрішнє по 40 капель 3 рази на день, до їди.

Водний настій з квіток арніки (10 г на 200 г води) призначають як внутрішнє по одній столовій ложці З рази на день. Відвар з коренів (10 г на 200 г води) вживають по одній ложці 2 рази на день. В народній медицині відвари і настої вживають при вивихах, синяках, пораненнях, при безсонні і деяких інших захворюваннях.

Збирання. Квіткові кошики арніки збирають в період повного цвітіння, приблизно в червні—липні, зрізуючи біля самої основи, щоб залишок квітконоса не перевищував 1 см. Цвіт зразу ж сушать без доступу сонячного світла. Обов’язково очищають від личинок особливої мухи (Trypeta arnicivora Low.), які часто знаходяться всередині квіткового ложа. Протягом літа суцвіття-кошики збирають в 5—6 прийомів.

Кореневища і корені збирають в березні—квітні або в серпні—жовтні. Після збирання сушать в добре провітрюваних приміщеннях.

Листки збирають перед цвітінням (в травні) з розетки, що знаходиться біля самої землі, і сушать без доступу сонця в добре провітрюваних місцях.

При заготівлі арніки обов’язково потрібно залишати частину рослин для розмноження.

Агротехніка арніки гірської (основні дані Г. Н. Котукова, 1964). Арніка гірська характеризується досить повільним ростом. Вона стійка до морозів, шкідників та грибкових захворювань.

За даними Ф. Аустерера і Шеферової (1954), для розведення арніки ділянку слід вибирати в гірських холодних місцевостях на бідних луках з вогкими грунтами. Найбільш сприятливі для цього бідні, навіть піщані кислі грунти (pH 4—5).

Обробіток грунту починають з оранки на зяб, яку проводять зразу ж після звільнення поля з-під попередників на глибину 22—25 см, а на грунтах з мілким орним шаром — на повну глибину.

Арніку можна розмножувати шляхом попереднього вирощування розсади або поділом кореневищ. Розсадники закладають під зиму тільки свіжозібраним насінням, тому що насіння швидко втрачає схожість. Сходи з’являються через два-три тижні після висівання, проростає до 92% насіння (Аустер і Шеферова). На грядки насіння висівають в борозенки на відстані 7—8 см. Норма висіву 70—80 г на 100 м², глибина загортання насіння — до 1,5 см з наступним прикриттям перегноєм або торфом шаром до 0,5 см. Норма висіву при безпосередньому висіванні в грунт становить 6—8 кг/га. Ширина міжряд — 60—70 см.

Весною при появі на сходах двох пар листочків розсаду пересаджують на постійне місце. Площа живлення — 60X30 см. Кореневища для розмноження арніки беруть з рослин віком 3—4 роки із старих плантацій і ділять на частини з таким розрахунком, щоб у кожній з них була хоч одна добре розвинена брунька. Кореневища висаджують на постійне місце також з площею живлення 60X30 см.

Догляд за плантаціями полягає у систематичному 3—4-разовому розпушенні міжрядь з одноразовою прополкою бур’янів у рядках.

На насіння суцвіття-кошики арніки слід збирати на початку утворення летючок, розкласти на горищі тонким шаром і просушити до повного достигання. Після цього квітки перетирають і пропускають через сита для видалення летючок. Остаточну очистку проводять при сортуванні.

Для культурного розведення арніки гірської насіння слід заготовляти з природних заростів у липні—серпні. Вага 1000 насінин — 1,3—1,5 г.

Арніка гірська.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971