Лікарські рослини Карпат. Аніс звичайний.
Аніс звичайний (Anisum vulgare Gaertn.). Російська назва — анис; місцева — аниж, аниж простий, анис, бедрінець, бедрінець ганиж, бодян, ганиж, ганнус, гануш, ониж.
Однорічна невисока трав’яниста рослина з родини зонтичних (Umbelliferae). Стебло кругле, вгорі розгалужене. Листки трійчасторозсічені. Квітки дрібні, білі, зібрані у великі рівні зонтики, які мають від 6 до 10 променів. Плоди — двосім’янки. Цвіте в червні— липні.
На Закарпатті в дикому стані не зустрічається. Аніс розводять як ефіроолійну рослину.
Застосування. З лікувальною метою використовують плід (Fructus anisi vulgaris). Він містить 2—3%
ефірного масла, 3,4 — 10% жирної олії, 20% білкових речовин, слиз, багато мінеральних солей і цукор. Ефірне масло містить 80—90% анетолу, ізоанетол та інші речовини.
Плоди анісу й анісове масло використовують в парфюмерії, косметиці і харчовій промисловості. В медицині аніс застосовують як відхаркувальне, для збудження діяльності кишечника і поліпшення смаку інших ліків.
Збирання. Збирати плоди анісу починають звичайно до повного їх достигання приблизно з середини серпня. Це визначається побурінням стебел і зеленувато-сірим кольором плодів у верхніх зонтиках. Збирання в період повної стиглості дає значні втрати, оскільки плоди осипаються.
Аніс звичайний.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати