Анемона жовтцева (Anemone ranunculoides L.). Російська назва — ветреница лютиковая; місцева — вітрениця язкоровата, вітряк, жовтобрюшка, зілля жаб’яче, козелець, куроліска, праліска козельцевата, сліпота жовта.

Багаторічна трав’яниста рослина з родини жовтцевих (Ranunculaceae). Має довге повзуче темно-буре кореневище, на якому є лусочковидні листки. Стебло до 10—30 см заввишки, прямостояче, голе або розсіяноволосисте без прикореневих листків. Листки роздільні, на коротких черешках або майже сидячі квітки золотисто-жовті, з п’яти пелюсток. Плоди — сім’янки. Цвіте в квітні—травні.

Росте в затінених листяних лісах розсіяно. Рідкісна ранньовесняна лісова рослина, вимагає охорони. З лікувальною метою слід зайнятись питаннями її культури.

Листки анемони мають наркотичні властивості. Застосовуються в народній медицині як потогінне і як засіб,що посилює діяльність нирок і легенів. Застосовується також для лікування паралічів, пізніх менструацій і болей в області шлунка, при застарілому сіфілісі, подагрі, водянці, коклюші. Рослина містить камфору — анемол, при розпаді якого виділяється анемонин, який є болезаспокійливим антиспазматичним засобом (С. Є. Зелінський, 1958).

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971