Чебрець боровий (Thymus serpyllum L.) і схожі з ним види й різновидності. Російська назва — чебрец; місцева — васильки, верест, душка материна, матердушка, материдушка, матерзанка, материнка мала, мацержанка, мацеридушка, тим’як повзучий, туман повзучий, фим’ян польовий, цебрець, цебрик, цебрики, цебриць, цебричок, цевчець, цепчик, цибрик, чабер, чабор, чабрець польовий, чабрик-материнка, чайбур, чабур, чебер, чебрез, чебрек, чебрик, чебринець, чебричок, чепчик боровий, чибор, чибрець, чибрик полонинський, чібрик, чобрик, чуберка, чубрець, щабрик, щебрець, щербець, щибець, щибрець, щобрик.

Дрібний півкущик, заввишки 5—15 см, з дерев’янистими стовбурчиками, з родини губоцвітих (Labiatae). Від стовбурчиків подекуди відходять вертикальні трав’янисті квітконосні і безплідні пагони. Листки черешкові, еліптичні або довгасті. Квітки яскраво-лілово-рожеві. Плоди коротко еліптичні, темно-бурі. Цвіте з червня по вересень. Рослина має сильний ароматний запах.

Поширений чебрець на відкритих горбкуватих місцях, на луках, лісових полянах. Запаси дуже великі, обчислюються десятками тонн.

Застосування. З лікувальною метою використовують надземну частину рослини, так звану «траву чебрецю» (Herba serpylli). Трава містить 0,5—1% ефірного масла, дубильні та гіркі речовини, серпіллін, смолу, мінеральні солі.

На Закарпатті росте багато видів чебрецю. Склад ефірного масла в них різний, проте всі вони мають лікувальне значення.

Ще древні греки використовували цю рослину при запамороченнях у вигляді нюхального тютюну. Особливо популярна ця трава у слов’ян. Її використовували і використовують при різних грудних захворюваннях, безсонні, черевних болях, запоях тощо. Екстракти трави чебрецю застосовують і як болезаспокійливе при радикулітах та інших нервових хворобах. Відвар трави чебрецю в більшості випадків застосовують як відхаркувальне при кашлях, для ароматних ванн, компресів, примочок.

Настої трави (15—20 г на 200 г води) вживають при захворюванні дихальних шляхів та при коклюші по столовій ложці 3—4 рази на день.

При алкоголізмі готують суміш такого складу: чотири частини чебрецю, одна частина полину й одна частина золототисячника. Приймають по столовій ложці 3 рази на день. Строк лікування 2—3 місяці (А. П. Попов).

Збирання. Траву чебрецю збирають в період цвітіння, товсті стебла відкидають. Сушать в добре провітрюваному приміщенні або на сонці.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971