Лікарські рослини Карпат. Ялівець звичайний.
Ялівець звичайний (Juniperus communis L.). Російська назва — можжевельник обыкновенный; місцева — божевельник, боровиця, бужавельник, джарап, джарапин, дженепона, дженяпин, дженятник, джерапин, джереп, джерепий, джерепій, джеряпин, джерятин, джинипен, джиняга, джиняпа, джиняпина, джиняпинник, джинятник, джиряпа, джиряпин, джінятка, джіряпино, джірятин, джаряпин, дзвінятина, діряпик, єлевець, жарабник, жаранник, женєпин, женєпир, женіпен, женітин, жерапин, жереп, жерепій, жерепник, жеряпин, жеряфин, жереп, жєрт, жиряпен, жіряб, жірябин, жіряпина, жірятин, жірятник, жірфин, жіряшень, кущ тетеревиний, можевельник, фіомак, ченїпин, череп, черябин, черяпін, чиняпень, чірямин, чіряпен, ялівець, ялінець, ялопух, ялувець.
Вічнозелені кущі, рідше дерева, заввишки до 2—4 м, з родини кипарисових (Cupressaceae). Листки голчасті, лінійно-шилоподібні, колючі, знизу з тупим широким кілем, розташовані кільцями по три. Плоди — несправжні ягоди, так звані шишкоягоди, чорні з сизим нальотом або ж синьо-чорні. Складаються з трьох м’ясистих лусочок з жовто-бурою насіниною всередині. Цвіте у травні—червні, плоди достигають на другий рік восени.
Росте у великій кількості по узліссях та лісових галявинах, а також на пасовищах. Особливо поширений в околицях Колочави, на пасовищах. Сировинні запаси великі.
На полонинах у великій кількості росте і високогірний яловець сибірський (Juniperus sibirica Burg.).
Застосування. З лікувальною метою використовують плоди ялівцю (Bacceae seu fructus juniperi), які містять в собі 0,5—1,5% ефірного масла, значну кількість цукру (до 40%), головним чином глюкозу, а також смолу, віск, органічні кислоти, інозит, гірку речовину юніперин.
Відвар з плодів (10—15 г на 200 г води) п’ють як сечогінне по столовій ложці 3—4 рази на день, а також для кращого травлення. Ефірне масло з плодів застосовується при невралгічних та ревматичних захворюваннях, має бактерицидні властивості.
Ефірна олія з хвої вживається для лікування трихомонадних кольпітів.
Збирання. Заготовляють восени цілком стиглі плоди. Сушать їх на вільному повітрі, в повітках, на горищах. Не рекомендується сушити в печах.
Яловець звичайний.
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати