Орляк звичайний (Pteridium aguilinum Kuhn.). Російська назва — орляк обыкновенный; місцева — папороть.

Багаторічна папороть заввишки 50—100 см, з повзучим дерев’янистим майже чорним кореневищем, з родини багатоніжкових (Polypodiaceae). Листки на довгих черешках, здебільшого в кільцях по 3, шкірясті, світло-зелені, в обрисі яйцевиднотрикутні, двічі—тричі перисті. Весною молоді листки на вершку закручені, влітку по краях листка з’являються спорангії. Рослина вважається отруйною.

Росте в лісах, по чагарниках, на узліссях, післялісових луках, по долинах річок купками або суцільними заростями.

Кореневище містить синильну й орляково-дубильну кислоти, алкалоїди, ефірне масло і птераквилин (Норре, 1958). При радикулітах сплять на свіжому листі орляка протягом двох тижнів.

Кореневище відварюють і п’ють при болях у шлунку. Відвар всієї рослини застосовують від стрічкових глистів; відвар надземної частини — при ломоті в суглобах, від кашлю (В. Г. Ніколаєва, 1964).

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971