Папороть чоловіча (Dryopteris filix mas (L.) Schott).Російська назва — папоротник мужской; місцева — блошник, брониця, глистник, зілля Іванове, золотник, кочедижник, маточник, орляк, панна баба, папороть, паперушина, папора, папорка, папорок, папоротина, папорота, папоротник, папоротянка, папороть глисник, папороть глуха, папороть завойова, папороть корчова, папороть лісова, папороть одностебла, папороть шовкова, папорох, папороч, папрадь, перичка, сорокозуб.

Багаторічна трав’яниста спорова рослина з родини багатоніжкових (Polypodiaceae). Має сильно розвинене коротке товсте кореневище, яке несе пучок перисторозсічених листків. Листки сидять на коротких черешках, густо вкриті бурими плівками. З нижнього боку листків наприкінці літа розвиваються спорангії, що збираються в соруси і розташовуються в два ряди по боках середньої жилки.

Зустрічається часто в букових, ялинових та дубових лісах.

Застосування. З лікувальною метою використовують кореневища (Rhizoma filicis maris). Вони містять папоротеву і флаваспидову кислоти, албаспидін і аспидол, що являють собою похідні флороглюцина і його вторинні й третинні гомологи. За останніми даними, діючим началом папороті є фільмарон. В кореневищі є також жирне й ефірне масла, смолисті й дубильні речовини.

Про лікувальні властивості папороті знали дуже давно. Папороть описували Діоскорид, Вергілій, Пліній і більш докладно Авіценна (XI століття).

Зараз із кореневищ папороті одержують екстракт або неогаленовий препарат філіцилін, який застосовують проти стрічкових глистів, гостриків, анкілостомів та інших, які паразитують в організмі людини і тварин.

Збирання. Заготовляють кореневища папороті ранньою весною або у вересні — жовтні, очищаючи їх від коренів, лусочок, сухих черешків. Сушать на горищах під залізним дахом або в інших приміщеннях, які добре провітрюються. Для прискореного і рівномірнішого сушіння кореневища необхідно розрізувати вздовж і впоперек на кілька частин.

Папороть чоловіча.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971