Лікарські рослини Карпат. Чага.
Чага (Inonotus obliquus (Pers.) Pil. (Polyporus Fr.). Російська назва — чага (березовый гриб); місцева — гриб, урода.
Збудник чаги досі точно не встановлений. Деякі мікологи вважають, що чагу викликає гриб Phellinus igniarius (L. ех Fr.) f. sterilis Van. (Boletus igniarius L.).
Нарости гриба з родини трутовикових (Polyporaceae). Зовні чорні, важкі, досить великі, жовноподібні, з дуже зритою і потрісканою поверхнею. Досягають до 0,5 м довжини і ваги 2 кг. Внутрішня тканина нароста дуже тверда, темно-коричнева. Розвиваються нарости чаги на живих дорослих стовбурах берези, рідше — вільхи, горобини, в’яза. Зустрічається поодиноко.
Застосування. Використовують плодове тіло гриба (тільки з берези). В хімічному відношенні гриб мало вивчений. Містить хромогенний поліфенолкарбоновий комплекс. Вживається як симптоматичний засіб для лікування злоякісних пухлин шлунку, сечових шляхів, легенів, а також для лікування шлунково-кишкових хвороб.
Гриб не токсичний.
А.Ф. Гаммерман та інші (1963) пропонують в домашніх умовах застосовувати чагу так: якщо гриб сухий, його розм’якшують, для чого заливають холодною перевареною водою на 4 години. Після цього пропускають через м’ясорубку або розтирають. На 1 частину подрібненого гриба дають 5 частин кип’яченої води (50°С не вище) і настоюють протягом 48 годин, після чого його віджимають і до одержаної рідини додають воду, в якій гриб замочувався. Так приготовлений настій може зберігатись 4 дні. Вживають 3 склянки на добу в кілька прийомів за півгодини до їжі.
Збирання. Нарости гриба збивають з дерева сокирою, обчищають від кори. Збирати чагу можна круглорічно.
Чага
Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971
Коментувати