І.І. ТУРЯНІН

Вивчення динаміки чисельності ссавців у Карпатах актуальне. Установлення часу й причин зростання і зменшення чисельності звірів дає можливість заздалегідь передбачити зміни і спрямувати зусилля на охорону корисних тварин, регулювати інтенсивність їх промислу, посилити боротьбу з шкідниками. Між тим, літературні відомості про коливання чисельності ссавців та інших тварин у Карпатах обмежені.

У Карпатах є фоновими й мають велике значення в господарстві такі види, як кріт, окремі види землерийок, кажанів, мишей і полівок, а також заєць сірий, білка, лисиця, лісовий тхір, куниці і копитні.

Наведемо відомості, що грунтуються на багаторічних спостереженнях про зміну чисельності деяких видів ссавців у Карпатах. (Чисельність тварин установлено загальноприйнятими методами).

Коливання чисельності крота у Карпатах залежить найбільше від глибини промерзання грунту. На гірських схилах шар грунту малопотужний, кам’янистий, материнські породи залягають на глибині 50—80 см, тому кроти не можуть зариватись глибоко і в суворі зими вимерзають на великих площах. Після таких зим кількість кротовин (рис. 1,2) значно зменшується.

Коливання чисельності землерийок-бурозубок у Карпатах значні (рис. 3) і визначаються переважно умовами осені й зими. Бурозубки — лісові тварини, здобувають їжу в поверхневих шарах грунту, в лісовій підстилці. При змерзанні лісової підстилки з верхніми шарами грунту і перетворенні їх у твердий субстрат (це трапляється після раптових похолодань, що настають за тривалими дощами на початку зими), бурозубки гинуть у значно більшій кількості, ніж в інші роки. До весни виживає їх мало.

На коливання чисельності білозубих землерийок (рис. 4) найбільше впливають умови зимівлі. Зокрема, глибокий рівномірний сніговий покрив без відлиг, тривала тепла суха осінь і весна сприяють зростанню їх чисельності протягом наступного літа. Від цих умов залежить також зростання чисельності звичайної полівки, масові розмноження якої спостерігаються досить часто (рис. 11).

Рис. 1. Графік кількості кротовин протягом 11 років на угіддях Карпат. Показано середню кількість кротовин влітку (в тис. на 1 га).

1 – на луках у долинах гірських рік; 2 — на пасовиськах Закарпатської низовини; 3 — на полянах у зоні букових лісів; 4 — на субальпійських луках.

 

Щорічні зміни чисельності деяких видів кажанів помітні при співставленні їх кількості з року в рік у зимових, виводкових та тимчасових укриттях (рис. 5, 6, 7, 8). Найбільшу роль у цих змінах відіграють умови зимівлі видів, що в певний період року живуть зграями (гостровуха і велика нічниці, довгокрил, дозірна вечірниця) у південних широтах. Зменшення чисельності часто обумовлено спустошуючою діяльністю хижаків у виводкових сховищах.

Кажани на відміну від інших дрібних ссавців характеризуються тривалим життєвим періодом (понад 10 років), малою плодючістю (один виплод у рік, у виплоді тільки одне маля, рідко два). Тому спустошлива діяльність хижаків або зміни і погіршення людиною умов в укриттях можуть на тривалий час спричинити зменшення кількості особин у даній зграї, або її «ерозію» і повне вимирання популяції в даній частині ареалу. Це трапилось з деякими зграями кажанів на Закарпатті, які зникли через різку зміну умов у сховищах та надмірне виловлювання.

Рис. 2. Коливання кількості кротовин протягом 12 років залежно від глибини промерзання грунту на гірських схилах Карпат. 1 – максимальна кількість кротовин на 1 га влітку (тис.); 2 – глибина промерзання грунту (в см).

Рис. 3. Кількість бурозубок на лісових угіддях Карпат (1960—1970) за процентом потрапляння на 100 пасткодіб. 1— звичайна бурозубка; 2 — мала бурозубка.

Рис. 4. Графік кількості білозубок на окультурених угіддях Карпат (1960—1970) за середньою чисельністю особин на 100 пасткодіб у серпні. 1 — білочерева білозубка; 2 — мала білозубка.

Коливання чисельності зайця сірого (рис. 9) у Карпатах дуже помітні — за останні 25 років кілька разів спостерігались наростання і зменшення його чисельності. Причин цього багато, але на першому місці — виживання або загибель першого, ранньовесняного виплоду. Негатившій вплив на чисельність зайця сірого в Карпатах має ведення землеробства з застосуванням пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів, винищування кущів па орних землях, машинне збирання трав без попереднього видалення з цих площ виводків зайця.

Рис. 5. Коливання середньої кількості великого й малого підковоносів у трьох зимівкових укриттях Закарпаття у січні – лютому (1960—1970). 1 — малий підковоніс;2 — великий підковоніс.

Рис. 6. Коливання середньої кількості гостровухої і великої нічниць у п’ятьох виводкових укриттях у передгір’ях Закарпаття. 1 — гостровуха нічниця; 2 — велика нічниця.

 

Зміна кількості білки (рис. 10) в карпатських лісах залежить від урожаю насіння хвойних, горіхів і жолудів листяних порід. Від цього залежить й зростання кількості інших лісових ссавців, що живляться насінням і горіхами, зокрема, жовтогорлої миші, рудої полівки (рис. 11), значною мірою і дикої свині. Промисел білки в Карпатах економічно вигідний тільки у роки наростання її чисельності, в інші роки він недоцільний.

Серед копитних звірів найбільш помітні коливання чисельності дикої свині, які повторюються часто. Негативно впливає на кількість диких свиней відсутність взимку корму, глибоке промерзання грунту, високі сніги. Це призводить до виснаження тварин, частих захворювань, яловості самок, загибелі від хижаків. При недиференційованому ліцензійному промислі диких свиней в Карпатах, без урахування кількості та якості особин, спостерігається падіння чисельності популяції: на значних площах дика свиня на певний час зникає.

Рис. 7. Графік чисельності довгокрильця (1952—1961). Максимальна кількість особин у одному й тому ж виводковому укритті, розміщеному у передгір’ях Закарпаття. 1 — загальна кількість особин; 2 — дорослі особини; 3 — молоді особини.

 

Зміни чисельності козулі й оленя помітні мало через їх невелику кількість поголів’я та ослаблення людиною негативного впливу середовища взимку шляхом підгодівлі, охорони від хижаків тощо. Проте сніговий покрив товще 60—70 см має вирішальне значення для оленя, а 40—50 см — для козулі в змінах їх чисельності по роках. Фактично після глибокосніжних зим майже не буває приросту поголів’я обох видів. У річних коливаннях чисельності певне значення мають переміщення оленів у інші райони Карпат у пошуках сприятливіших умов зимівлі.

Коливання чисельності деяких хижих звірів залежить від зміни кількості рослиноїдних ссавців. Існує певна залежність між кількістю дрібних мишоподібних ссавців, з одного боку, і щільністю лисиці, лісового тхора, ласки, кам’яної і лісової куниць — з другого, між кількістю білки і лісової куниці.

Рис. 8. Коливання кількості дозірної вечірниці і малого нетопира (1952—1961) у одному й тому ж укритті (за даними підрахунку кількості особин у грудні— січні). 1 — дозірна вечірниця; 2 — малий нетопир.

Рис. 9. Кількість зайця сірого в Карпатах (1946—1970). 1— кількість здобутих зайців за даними заготівель його шкірок (тис. шт.); 2 — середня кількість особин на 100 га угідь (за даними обліку прогонами в другій половині жовтня).

Рис. 10. Чисельність білки в лісах Карпат (1951 —1970). 1 — кількість заготовлених шкірок білки (тис. шт.); 2— середня кількість особин на 10-км маршрути в ялинових лісах; 3 — у змішаних; 4 — у букових.

 

Річні зміни чисельності лисиці (рис. 12) добре просліджуються при співставленні кількості здобутих особин у різні роки і кількості мишовидних гризунів. В «мишині» роки лисиця менше споживає зайця, тому кількість його збільшується. Через те після «мишиних» років, щоб запобігти шкоди дичині і поширенню захворювань серед лисиць, їх слід інтенсивніше промишляти.

Рис. 11. Коливання кількості в Карпатах (1951—1970) жовтогорлої миші (1), рудої полівки (2) і звичайної полівки (3). Показано середній процент потрапляння на 100 пастко-ночей улітку.

Рис. 12. Зміни кількості звичайної лисиці в Карпатах з 1946 по 1970 рр., за даними заготівель шкірок (у процентах до середньої за 25 років).

 

ЛІТЕРАТУРА

Страутман Ф. І., Янушевич М. І. Про коливання кількості деяких тварин на південних схилах Східних Карпат. — Наук. зап. Львівського держ. ун-ту 8; 4, 1948;

Турянин И. И. Многолетние изменения численности грызунов в Закарпатской области, Докл. и сообщ. Ужгородского ун-та, I (серия биологическая), 1957;

Турянин И. И. Материалы по изменению численности грызунов в Закарпатской области. – Научн, зап. Ужгородского ун-та, 31, 1958.

Джерело: Про охорону природи Карпат. Ужгород: Карпати, 1973.

Tags: ссавці, Турянін І.І.