І. О. ВІХАНСЬКА

Важливе значення у підвищенні врожайності плодових дерев має перехресне запилення. Головними запилювачами є медоносні бджоли, але значну роль відіграють і дикі бджолині. Серед них багато видів, які, крім плодових культур, запилюють й інші сільськогосподарські рослини, в тому числі й кормові бобові трави.

Освоєння земель призвело до знищення місць гніздування диких бджолиних, через що вони зараз зустрічаються рідко. Сприяє загибелі бджолиних-запилювачів і систематичне застосування у боротьбі з шкідниками плодових культур та інших сільськогосподарських рослин отрутохімікатів. Для захисту і зростання кількості диких бджолиних необхідне вивчення видового складу, умов гніздування найбільш масових видів, що мають практичне значення як запилювачі.

Збір запилювачів плодових культур проводився в 1961 —1964 і 1968—1969 рр. у Берегівському, Виноградівському, Ужгородському і Рахівському районах Закарпатської області. Облік на сливових проводився в 1968—1969 рр. у садах Ужгородського району.

В умовах Закарпаття велике економічне значення з плодових мають слива угорка та черешня. Абрикос зустрічається невеликими масивами тільки місцями в Ужгородському, Берегівському і Виноградівському районах. Під час цвітіння сливи та черешні двічі на день ранком, до початку обліку, і ввечері, після закінчення обліку, підраховувалась кількість розкритих квітів. Облік бджолиних проводився щоденно під час цвітіння цих рослин з 8 до 18 годин через кожні дві години: вибиралась гілка в середньому ярусі дерева, і протягом 15 хвилин підраховувалась кількість комах, які відвідали квіти. Через те, що цвітіння сливи угорки та черешні в саду було одночасним, облік на сливі проводився на 15 хвилин пізніше. Для кожної культури окремо була складена таблиця, де було зазначено дату, час, температуру, хмарність, вітер, вологість, відмічались такі групи комах: медоносна бджола, дикі бджолині, джмелі, мухи та ін.

Матеріал був звірений в Інституті зоології АН УРСР Г. З. Осичнюк.

На бджолиних-запилювачів сливових культур впливають надто вітряна, з частими опадами погода і різкі коливання температури ранньою весною. Тому видовий склад їх небагатий, хоч деякі види зустрічаються на цих культурах у масовій кількості. Всього на сливових виявлено 51 вид бджолиних із 6 родин (табл. 1).

Таблиця 1. Перелік бджолиних, які відвідують сливові культури Закарпаття

До цвітіння сливових у саду та його околицях цвіли такі рослини: шафран Гейфелів, зірочник середній, білоцвіт весняний, підсніжник звичайний, верба козяча, глуха кропива пурпурова, веснянка весняна, жовтозілля весняне, вероніка звичайна, грицики звичайні. Під час цвітіння сливових культур у великій кількості цвіла кульбаба лікарська, жовтець їдкий, розхідник жорсткий, вероніка дібровна. Ці ранньоквітучі рослини мають велике значення для харчування бджолиних до цвітіння плодових культур.

Таблиця 2. Кількість відвідувань і процентне співвідношення різних груп комах на сливі

Рис. 1. Добова динаміка льоту диких бджолиних на сливі протягом цвітіння, 1968 р.

Таблиця 3. Кількість відвідувань і процентне співвідношення різних груп комах на черешні

Рис. 2. Добова динаміка льоту диких бджолиних на черешні протягом цвітіння, 1968 р.

Рис. 3. Добова динаміка льоту диких бджолиних на сливі, 1969 р.

Абрикос в області розквітає першим. Його відвідують такі види бджолиних, як Andrena haemorrhoa К., A. tibialic К. I. A. varians К., A. subopaca Nyl., A. gravida Jmh., Bombus terrestris F., котрі раніше інших з’являються в природі і збирають на абрикосі пилок і нектар. Пізніше у великій кількості зустрічались й на інших плодових деревах.

На черешні масовими є Andrena flavipes v. cinerascens Ev., A. cineraria I., A. propinqua Schck., A. vaga Pz., A. flavipes Panz., A. carantonica Per. Часто відвідують її і такі види галіктів, як Halictus tumulorum L, H. calceatus Scop., H. interruptus Panz., H. rubicundus Christ.

За даними Г. 3. Осичнюк (1961,1966); — це звичайні на Закарпатті види і як поліфаги мають велике значення в запиленні багатьох сільськогосподарських рослин.

На сливі, крім видів, знайдених на черешні, часто зустрічались Andrena dorsata K., A. tibialis К. І., Наlictus politus Schck.

Рис. 4. Добова динаміка льоту диких бджолиних на черешні, 1969 р.

Заслуговують на увагу як запилювачі плодових, у тому числі і сливових культур, джмелі. Продуктивність їх вдвічі більша, ніж медоносної бджоли (Невкрита, 1957); вони найменш чутливі до поганих метеорологічних умов. У зв’язку з цим особливо помітна їх роль у гірських районах. Серед джмелів на сливових знайдено види: Bombus agronum F., В. lapidarius L., В. terrestris L.

Рідко відвідували сливові культури Andrena separanda Sclim., A. minutula Kby., A. nana К., A. viridescens Vier., A. fulvago Christ., A. mucida Kriechb., A. fulva Krank. Г. 3. Осичнюк (1967) відмічає їх з різних рослин. Нами зустрічались переважно на рослинах, які цвіли в околицях саду, Halictus brachyceros Blüthg., Colletes daviesanus Sm. відмічено поодиноко тільки на черешні, Nomada obtusifrons Nyl. — на абрикосі.

Кількість відвідувань квітів залежить від фенології цвітіння рослини, температури, сили вітру, освітлення та належності виїду до рослини. Кількість відвідувань і процентне співвідношення різних груп комах на сливі і черешні показано на таблицях 2, 3. Динаміка льоту диких бджолиних протягом доби в період цвітіння сливових культур наводиться на рис. 1, 2, 3, 4.

Отже, приходимо до висновку, що перше місце серед запилювачів сливових культур належить медоносній бджолі. Велике практичне значення мають і дикі бджолині.

Враховуючи, що на Закарпатті більшість садів розташована поблизу лісів і у долинах річок, де є всі умови для гніздування бджолиних, вони будуть зберігати своє, хоч і другорядне, значення як запилювачі сливових культур. Особливу увагу при цьому заслуговують джмелі, як найстійкіші до несприятливих метеорологічних умов.

Боротьба з шкідниками плодових дерев й інших сільськогосподарських рослин повинна проводитись з урахуванням захисту корисних комах-запилювачів.

ЛІТЕРАТУРА

Богоявлевский С. Г. Поведение пчел в полевых условиях и вопросы защиты их от отравлений инсектицидами. — Тезисы докл.IV съезда ВЗО. Изд-во АН СССР, 1959;

Невкрита О. М. До вивчення комах-запилювачів черешні і вишні на Україні. — 36. праць зоол. музею, 28, 1957;

Осичнюк А. 3. Пчелиные (Hymenoptera. Ароidea) — опылители растений горных и высокогорных лугов Украинских Карпат. — В кн.; Полезные насекомые, опылители и энтомофаги. «Наука», 1967;

Осичнюк Г. 3. Бджолині (Apaidea) Українських Карпат та Закарпаття. І. Родина Halictidae. — В кн.: Комахи Українських Карпат і Закарпаття. «Наукова думка», 1966.

Джерело: Про охорону природи Карпат. Ужгород: Карпати, 1973.

Tags: комахи