М. В. ДУБАНИЧ

Із відомих на Україні 2000 видів квіткових рослин біля 2/3 зростають на Закарпатті. Фактори, що зумовлюють це багатство, дуже різноманітні. Насамперед, м’який і теплий клімат сприяє збереженню рідкісних рослин, які емігрували сюди в минулі кліматичні періоди. Через це низовина є місцем збереження цілого ряду реліктових рослин. Так залишки колишньої степової флори (віхалка гілляста, воловик італійський, шавлія лучна, чистець прямий, горошок чиноподібний) збереглися на південних схилах Косинських та Берегово-Мужіївських пагорбів. Значна кількість рослин (ситняг голчастий, ситняг яйцевидний, жовтець вапнистий, зеленчук жовтий) спустилась на рівнину з гір. Мабуть, вони заносились сюди водою річок, що беруть початок у Карпатах.

Аконіт молдавський, вероніка гірська, дзвоники кропиволисті, жовтозілля дібровне ростуть тільки на низовині.

Виходячи з літературних даних та власних досліджень, можемо твердити, що флора лук Закарпатської низовини налічує близько 494 видів квіткових трав’янистих рослин, які належать до 44 родин і 207 родів. Звичайно, цю цифру не треба вважати остаточною, оскільки наступні дослідження можуть виявити нові види рослин. У цьому флористичному складі найліпше представлені злаки — 58 видів, складноцвітні — 47, бобові — 46, гвоздикові — 32, губоцвітні — 31, хрестоцвітні — 21, осокові — 21, зонтичні — 17, жовтецеві — 13, шорстколисті — 12, розоцвіті — 11, дзвоникові — 10 видів.

Лучні трав’янисті та чагарникові види рослин низовини ділимо на такі біоморфи: багаторічники — 78,1%, одно-дворічники — 6,3%, однорічники — 15,3% та кущики — 0,3%. Досить великий процент групи однорічників пояснюється наявністю в травостої великої кількості однорічних бур’янів.

За характером поновлення та вегетативного розмноження рослин виділяємо такі еколого-морфологічні типи: коренепаросткові — 84 види, кореневищні та короткокореневищні — 193 види, стрижневокореневі — 82 види, рихлокущові, кореневищно-рихлокущові — 68, щільнокущові — 39, бульбокореневі та цибулинні — 8 видів.

Екологічний аналіз лучної флори Закарпатської ни­зовини дає можливість виділити такі еколого-фізіологічні ряди: еумезофіти — 44,3%, гідромезофізи — 14%, ксеромезофіти — 8,1%, оксиломезофіти — 3,7%, психромезофіти — 0,8%, ксерофіти — 0,6%, гідрофіти — 0,2%, мезогігрофіти — 7,3%, психрофіти — 0,8%. Екологію решти видів не визначено.

З наведених даних видно, що головне місце у флорі лук належить мезофітам, які панують у травостоях природних лук.

Джерело: Про охорону природи Карпат. Ужгород: Карпати, 1973.