О. Р. Довгань

Більша частина водного дзеркала Закарпаття утворена річковою системою (більше 20 річок і 900 струмків). Усі вони належать до басейну ріки Тиси — однієї з найбільших приток Дунаю. Гідрохімія рік — один з факторів життя водних тварин, у тому числі й риб. Наведемо пооб’єктний опис гідрохімії річок.

Ріка Тиса з притоками належить до басейну Дунаю. Найбільшими притоками Тиси є ріки Теребля, Тересва, Ріка, Боржава, Латориця, Уж. Утворюється Тиса злиттям двох невеликих гірських річок — Білої і Чорної Тис. Чорна Тиса бере початок на північному схилі гори Тартарук. Мінералізація води Чорної Тиси становить 270 мг/л, загальна твердість досягає 11°. Серед катіонів переважає Са⁺, аніонів — НСО₃^-. У воді є значна кількість сульфатів. Вода Білої Тиси більш мінералізована, ніж Чорної, в основному за рахунок аніона НСО₃^-_.

Згідно з результатами аналізу, вода Тиси належить до гідрокарбонатного класу кальцієвої групи. Сезонні зміни в хімічному складі виражаються, головним чином, у коливанні концентрації НСО₃^- та Са⁺⁺, яке виникає зі зміною мінералізації. Вміст інших іонів сольового складу більш постійний. Серед катіонів переважає кальцій. Вміст його в середньому по Тисі коливається в межах близько 40 мг/л, а вміст магнію збільшується вниз по течії і в районі Хуста досягає 54 мг/л, Виноградова — 52 мг/л. Аміак міститься у середньому в кількості 0,16—0,18 мг/л, залізо загальне — 0,1—0,2 мг/л.

Серед аніонів за кількістю переважає НСО₃^-. Вміст його коливається у верхній, середній та нижній течіях у межах 180—200 мг/л, а в Чорній Тисі він дещо менший — 158 мг/л. Вміст нітритів — 0,002 мг/л, нітрати аналізом не виявлені.

Натрію та калію (в сумі) у воді Чорної Тиси — 7,38 мг/л, Білої Тиси — в 2 рази більше — 14,9 мг/л, а в Тисі — приблизно 10 мг/л. Вміст фосфатів збільшується зверху вниз по течії. Так, у Білій Тисі виявлено 0,08 мг/л, а в Тисі в районі Виноградова — 0,342 мг/л. Концентрація розчиненого кисню коливається в межах 11—12 мг/л.

Вниз по течії вода стає більш твердою. Якщо у верхній течії загальна твердість становить 11,2°, то нижче, в районі Хуста, — 17,8°.

Порівнюючи результати наших аналізів з даними, одержаними у вересні 1947 р. (А. Д. Коненко, 1952), слід відмітити, що мінералізація води Тиси помітно зросла. Серед катіонів збільшилась концентрація кальцію та магнію, заліза та сполученого азоту, серед аніонів — гідрокарбонатів та сульфатів. Зросла загальна твердість води.

Ріка Уж – найбільша притока Тиси на території Закарпаття. Вода Ужа — м’яка слабомінералізована гідрокарбонатного класу кальцієвої групи. Іонний склад представлено в основному Са⁺⁺ та НСО₃^-. Вміст кальцію більш-менш постійний, коливається в межах 38—42 мг/л, взимку і влітку менше, навесні та восени більше. Концентрація гідрокарбонатів у верхній течії Ужа в районі с. Кам’яниці у липні становила 118 мг/л, у цей час нижче по течії, в районі Ужгорода, — 182,6 мг/л. Вміст Mg⁺⁺ в Ужі набагато менший, ніж у Тисі. Концентрація його у верхній течії становить 1—2 мг/л, а в нижній, у районі с. Сторожниці, — 7—8 мг/л. Кількісний вміст К⁺+Na⁺ збільшується вниз по течії, змінюється по сезонах, як і вміст більшості іонів, під впливом різних факторів. Кількісний вміст заліза коливається в межах 0,05—0,5 мг/л. Концентрація аніона SО₄ — в зимовий період у районі Ужгорода становила 38 мг/л, у літній — 36,8 мг/л. Отже, особливої різниці по сезонах у сульфатів не спостерігається, але вона досить велика при порівнянні верхньої течії з нижньою і становить близько 10 мг/л.

Аналізом виявлено високий вміст у воді сполученого азоту. Зокрема, концентрація нітратів поблизу с. Сторожниці в зимовий період становила 6 мг/л, а в літній — З мг/л. Вміст нітритів більш-менш постійний по сезонах і в середньому по річці Уж становив 0,03 мг/л. Розчинений кисень виявлено взимку в кількості 13—14 мг/л, влітку — 11-12 мг/л. Вода в річці досить м’яка, загальна твердість її — 6—7°.

Порівнюючи дані аналізів 1949 р. з нашими результатами, приходимо до висновку, що особливих змін у складі води не виявлено. А. Д. Коненко не наводить взагалі даних по сполученому азоту, залізу, фосфатах.

Ріка Латориця — одна з важливих приток Тиси, вода в ній за хімічним складом належить до гідрокарбонатного класу кальцієвої групи. У воді серед катіонів переважає Са⁺⁺, вміст його більш-менш постійний у різні пори року і становить 32—36 мг/л. Концентрація Mg++ на різних ділянках річки неоднакова. У верхній течії вміст Mq++ у травні був у 4 рази меншим, ніж кальцію, а трохи нижче по течії концентрація магнію і кальцію однакова. Концентрація заліза теж дуже непостійна і коливається в межах 0,2—0,8 мг/л. Сума К⁺+Na⁺ становить у літній період у районі Мукачева 19,7 мг/л, а в середньому по річці дещо більша.

Вода Латориці досить бідна на аміак (0,16— 0,17 мг/л). Нітрити виявлено в середньому у кількості 0,02 мг/л, а в нижній течії в районі с. Шоломонова (кордон з УНР) — 0,4 мг/л. В цілому по річці знайдено сліди нітратів, у районі Мукачева у кількості 1,0 м/гл.

Через мінералізацію серед аніонів переважає НСО₃^-, друге місце посідає SO4-, концентрація якого досягає 40 мг/л. Хлориди знайдено у кількості 7,1 мг/л у районі Мукачева, а в цілому по річці дещо більше. Вміст розчиненого кисню коливається в межах 9—12 мг/л. Загальна твердість становить 8,8°. Мінералізація ріки у літній період досягає 300 мг/л. Сезонні зміни у хімічному складі виражаються, головним чином, через коливання вмісту НСО_3-, Са⁺⁺ та Mq⁺⁺, яке проходить зі зміною мінералізації. За даними аналізів А. Д. Коненко, вона у вересні 1947 р. становила 200 мг/л. Автор відмічає, що серед катіонів перше місце посідає Са⁺⁺, друге — Mq++, вміст якого становить біля половини вмісту кальцію. Збільшився вміст заліза, помітно зросла концентрація сульфатів.

Дані за 1947 р. з нітратів, нітритів та карбонатів відсутні. Зі збільшенням мінералізації зросла і загальна твердість води у Латориці (тепер становить 8—9°).

Ріка Боржава — права притока Тиси. Сума іонів у ній влітку досягає 380—390 мг/л. Порівняно з іншими ріками Закарпаття вода Боржави має досить значну мінералізацію. Її зміна по сезонах проходить в основному за рахунок коливання концентрації гідрокарбонатів, кальцію та магнію. Наприклад, у травні вміст гідрокарбонатів становив 112 мг/л, а через два місяці, в липні, — 322 мг/л. Так само поводять себе кальцій та магній: у травні їх вміст становив 24 мг/л та 11 мг/л відповідно, а в липні — 36 мг/л та 25 мг/л. Такі значні коливання, очевидно, залежать не тільки від сезонів, але й від кліматичних умов: засухи через інтенсивне випаровування води або навпаки — через проливні дощі.

В іонному складі переважають гідрокарбонати. Концентрація кальцію майже вдвічі перевищує концентрацію магнію. Вміст загального заліза коливається в межах 0,1—0,2 мг/л. Загальна твердість становить 7—8°. Значних змін у складі води Боржави порівняно з 1947 р. не спостерігалось, але дещо підвищилась мінералізація і збільшилась концентрація магнію та сульфатів.

Теребля — гірська ріка, мінералізація її води восени досягає 310 мг/л у нижній течії, 262 мг/л у середній та 230 мг/л у верхній. Переважають гідрокарбонати. Концентрація їх досягає майже 200 мг/л. Серед катіонів на перше місце претендують кальцій та магній: у верхній і нижній течіях превалює кальцій, а у середній — магній.

Вміст аніона SО₄^– коливається в межах 31—33 мг/л, Якщо говорити про верхню, середню та нижню течії, то кількість сульфатів у воді майже не міняється. Вміст аміаку у верхній течії становить 0,225 мг/л, у середній дещо більше — 0,265 мг/л, а у нижній — лише 0,18 мг/л.

Сполучений азот (нітрати та нітрити) розподіляється таким чином: верхня течія — 1,0 мг/л NО₃^-, аніон NО₂^- відсутній; середня — 0,25 мг/л, NO₃^-, аніон NО₂^- відсутній; нижня — 0,25 мг/л NО₃^-, 0,004 мг/л NО₂^-.

Вміст Na++К+ в сумі становить 10—11 мг/л. Концентрація загального заліза коливається в межах 0,1 — 0,2 мг/л, а розчиненого кисню не перевищує 12 мг/л і майже постійна для верхньої, середньої та нижньої течій.

Загальна твердість у верхів’ї — 6,7°. Вона збільшується вниз по течії, становлячи в пониззі 10,1°.

Вода невеличкої притоки Одарової, впадаючи в Тереблю, має досить значну мінералізацію за рахунок аніона НСО₃^-. Концентрація його досягає 260 мг/л. Цікаво, що вода в Одаровій має підвищений вміст кальцію, концентрація його досягає 50 мг/л. Загальна твердість — 10—11°.

Ріка — важлива притока Тиси, впадає в її верхню течію. Вода у Ріці гідрокарбонатного класу кальцієвої групи. Іонний склад представлено, головним чином, НСО₃^- та Са⁺⁺, і сезонні зміни мінералізації проходять в основному за рахунок цих іонів. Восени мінералізація води становила в нижній течії 320 мг/л, у середній — 340 мг/л і у верхній — 390 мг/л. Мабуть, вода у верхній течії багатша аніонами та катіонами. Як і у більшості рік, концентрація магнію у воді Ріки майже вдвічі менша, ніж кальцію. Але якщо вміст кальцію зменшується вниз по течії, то магнію, хоч і незначно, — збільшується. K⁺+Na⁺ в сумі становлять у нижній течії 6,2 мг/л, а у верхній — 24 мг/л. Концентрація хлоридів у нижній течії — 11,0 мг/л, у верхній 30,0 мг/л. Вода у верхній течії більш насичена також гідрокарбонатами, нітритами.

Концентрація сульфатів коливається восени в межах 38,0—43,0 мг/л і навесні — 16,0—20,0 мг/л. Загальна твердість води відповідно 10° і 7—8°. Розчинений кисень міститься в кількості 11,0—12,0 мг/л.

А.Д. Коненко (1952) відмічає, що концентрація сульфатів у воді Ріки дещо підвищена порівняно з іншими річками і досягає 35 мг/л. Дані аналізу за 1969 р. свідчать, що в нижній течії вміст сульфатів становить 43,0 мг/л. Даних по нітратах та нітритах А. Д. Коненко не наводить. За нашими даними, найбільше NО₃^- міститься в нижній течії, NО₂^- — у верхній, a NH₄⁺ — у середній. Так що в цілому концентрація сполученого азоту майже однакова вздовж Ріки.

ЛІТЕРАТУРА

Коненко. А. Д. Гидрохимическая характеристика малых рек УССР. К., 1952.

Джерело: Про охорону природи Карпат. Ужгород: Карпати, 1973.