Їх ще називають «іграшковими парками». В Японії такі о-ніва надзвичайно популярні. їх створюють на подвір’ї приватних осель, у садках, перед адміністративними і навіть промисловими установами. Це парк в мініатюрі. Він зберігає всі типові риси паркових насаджень: пейзажність ландшафту, оригінальність споруд, декоративність рослин. Але всі ці елементи в о-ніва мають карликові розміри. Дерева, наприклад, досягають метрової висоти, а кущі створюють мініатюрні зелені чи квітучі подушки. Містки, стежки — все це зменшується у відповідному масштабі. Велику увагу надають у таких парках воді й каменю. Такий о-ніва називають «тен-сай». У японців існують класичні системи розміщення каменів і мініатюрних водойм на площині тен-саю, що повинно відбивати реальний гірський пейзаж. Це скоріше пейзаж-символ, створений руками людини з каменю, води й рослин. Як правило, найвища «гора» такого пейзажу символізує Фудзіяму, національну гордість Японії. Як і в Китаї, оброблення каменю для паркових споруд вимагає від майстрів особливих знань. Адже камінь повинен виглядати природно і мати одночасно ознаки давнини, бути гармонійно сформованим і зарослим. Споруди в о-ніва роблять таким чином, щоб вони не вносили дисонанс у парковий пейзаж. Типовими спорудами парку є кам’яні ліхтарі витонченої форми, бамбукові чи кам’яні містки через мініатюрні водойми і, подеколи, чайні будиночки, призначені для традиційної церемонії чаювання в оточенні пейзажів о-ніва. Рослини японського саду теж незвичайні. По-перше, замість трав частіше використовуються різні мохи, які підкреслюють давність і карликовість о-ніва. Дерева, особливо шпилькові сосни, тсуги, японці вважають найкращою прикрасою о-ніва. Їх систематично підрізають, створюючи карликові форми. Дуже ціняться квітучі вишні, сливи, абрикоси, персики. З квітів для о-ніва використовують хризантеми, іриси, півонії, лотоси.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.