Справжньою перлиною садово-паркового мистецтва справедливо вважають на околиці Умані «Софіївку», де напрочуд добре збереглися принципи спорудження парків XVIII — початку XIX ст. Тут природно поєднуються можливості рельєфу, зелених насаджень і споруд. Краєвидами цього парку захоплювались поети і художники, видатні митці.

Основна властивість «Софіївки» полягає в архітектурній завершеності паркових композицій, їх символіці, в майстерному поєднанні форми із змістом. Є тут і підземна річка Стікс, що впадає у Мертве озеро. Жодного звуку не почуєте ви там — справжня тиша вічного спокою. А поруч шумлять водограї Великого каскаду, що символізують вічне життя і рух. Джерело Гіипокрени, Громовий грот, грот «Горішок», каскад «Три сльози», Тераса муз і десятки інших дивовижних куточків парку створюють єдину архітектурну композицію. Класицизм паркових споруд підкреслюють майстерно виконані скульптури в оточенні зелених насаджень і декоративних будівель. Посеред Верхнього ставу розміщено острів Кохання, який ховається у зелених шатах повислих верб. А поміж них виділяється білосніжна споруда Рожевого павільйону. Його ще називають храмом Венери за красу і втаємниченість. Сюди дуже любила приходити красуня Софія. Рожевий павільйон побудовано у вигляді давньогрецького храму з високими колонами і ліпним портиком. Крім оригінальних споруд і декоративних прикрас, у «Софіївці» зібрано понад 800 видів і форм екзотичних рослин. Серед них кипарис болотний, шефердія срібляста, платан західний, сосна Веймутова, горіх скельний тощо.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.