Справжнім «гімном морю» називають неперевершені красою й архітектурною досконалістю парки, розташовані на березі Балтійського моря неподалік від Ленінграда. До складу Петродворецьких відносять переважно парки: Верхній і Нижній, Англійський і Олександрівський. Перші два з них — одні з найдавніших російських парків. їх будівництво починав у 1714 році талановитий французький «генерал-архітектор», як його називав Петро І, Жан Б.-О. Леблон. Парки було відкрито у 1721 році. Численні позолочені скульптури, оригінальні фонтани, куди вода поступає самотоком; центральний морський канал.

Цими парками захоплювався Г. Р. Державін, прославляв їх О. С. Пушкін.

Парки справді можна назвати садом співаючої води, гімном морю. Вона тут усюди: і в численних каналах, і в потоках каскадів, і у веселкових барвах різноманітних фонтанів, і, нарешті, у безкраїх просторах морського заливу, що підковою охоплює Нижній парк. Декоративні споруди, численні альтанки й скульптури підкреслюють величність і розкішність Петродворецьких парків. У самих спорудах багато фантазії: каскад «Золота гора», що створює враження могутнього водограю завдяки своєрідній системі виливання води; фонтани «Царські забавки», з яких раптово починають бити струмені; фонтан «Дуб з тюльпанами», з пагонів яких струменить вода тощо.

Рослинність у цих парках має підпорядковане значення. Вона наче створена для того, щоб служити фоном надзвичайно багатим спорудами паркам.

Джерело: Терлецький В. К., Фодор С. С., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат. – Ужгород:Карпати. – 1985. – 136 с.