Визначник складається із 5 окремих таблиць і описання систематики всіх приведених в таблицях амфібій і рептилій. Чотири визначникові таблиці відносяться до класу амфібій (хвостаті амфібії, безхвості, їх личинки і ікра) і одна до класу рептилій. У визначнику немає таблиць для визначення класів і рядів – це утруднило б користування і збільшило б обсяг книжки. Беручи до уваги те, що в наших умовах часто затрудняються в визначенні належності до амфібій чи рептилій окремих представників, я даю короткий опис класів (стор. 6 і 26).

Тому визначення треба починати з ознайомлення з цим описом.

Переконавшись в належності визначуваної тварини до того чи іншого класу, по таблицях визначника для неї відшукаємо назву.

Наприклад, найшовши в калюжі тварину схожу своїм зовнішнім виглядом на ящірку, яка у нас в області називається «водяною ящіркою», вирішуємо визначити її наукову назву. Для цього спочатку читаємо опис класів і порівнюємо цей опис з нашою твариною. Встановлюємо, що вона відноситься до класу амфібій, тому що шкіра її багата залозами, гола (без луски),, пальці без кігтів і т. д.

Оскільки наша тваринка має хвіст і ширина тіла вміщається більш 3-х разів в довжині її (взятої без хвоста), то ми звертаємось до таблиці для визначення хвостатих амфібій. Ця таблиця, як і інші, складена за шведською системою. Весь зміст їх розподілений на ряд положень. Кожне положення (теза) нашої таблиці зазначена цифрою без дужок. Праворуч від неї в дужках стоїть друга цифра, що вказує на протилежне положення (антитезу).

Визначення полягає в тому, щоб дійти до назви тварини, якою закінчується яке-небудь положення. Для цього читаємо положення (тезу) нашої таблиці, позначену цифрою 1:

«Зябер немає (дорослі і молоді) і його антитезу 10». Зябра є (личинки). У нашої тварини зябер немає, і тому ми читаємо тезу 2, як таку, що слідує за найбільш відповідною ознакою нашої тварини.

2. «Хвіст в поперечному розрізі округлий».

Антитеза його 3 стверджує «хвіст сплющений» з боків»; У нашої тварини хвіст сплющений з боків і тому ми переходимо до тези 4-ої оскільки вона слідує за номером тези, що відповідає особливостям нашої тварини.

4. «Черевце одноколірне, без плям». До нашої тварини не підходить. Звертаємось до антитези 7 «Черевце з більшою чи меншою кількістю плям». Підходить, але не закінчується назвою. Тому, переходимо до тези 8. «Голова з поздовжніми темними смужками із яких, в крайньому разі, та, що переходить через око, добре виражена. Гребінь в шлюбному вбранні фестончатий. Шкіра, гладенька або дрібнозерниста» – не підходить.

Звертаємось до антитези 9 «Голова без продовгуватих смужок». Спинний гребінь у самців в шлюбному вбранні глибоко зазубрений. Шкіра звичайно грубозерниста. Підходить. Ця теза закінчується назвою, яка і є шукаємою назвою нашої тварини. Для того, щоб переконатися в правильності визначення, читаємо описання цієї тварини на сторінці, указаній поруч з назвою. По цій же таблиці визначаються і личинки хвостатих амфібій.

Аналогічно ведеться визначення безхвостих амфібій і рептилій. Пуголовки безхвостих амфібій з зовнішніми зябрами визначаються по окремій таблиці, а личинки, у яких розвинулись уже обидві пари ніг, визначаються по таблиці для дорослих безхвостих амфібій. При визначенні пуголовків їх поміщають в годинникове скло із спиртом і за допомогою лупи розглядають ротове поле біля дзьобика, розправляючи його препарувальними голками. Тоді будуть помітні ряди (серії) так званих «губних зубів» які є основною ознакою для визначення пуголовків.

Автор

Джерело: І. І. Колюшев Короткий визначник амфібій і рептилій Закарпатської області УРСР Ужгород, 1971