ДО ЗМІСТУ

Пояс субальпійської рослинності у різних частинах Українських Карпат займає різні висотні смуги. У Східних Бескидах межа поясу проходить на висотах 1200-1300 м над р. м., у Горганах 1300-1500, Чорногорі і Мармароських Альпах 1450-1650 м над р. м. Альпійський пояс займає незначні площі. Він добре виявлений лише на Чорногорі та Мармароських Альпах. У Чивчинах, на Свидовці і у Горганах є лише фрагменти альпійської рослинності.

Субальпійська рослинність характеризується перевагою хвойних вічнозелених чагарників сосни гірської, ялівцю, сибірського, листяних чагарників вільхи зеленої, рододендрона, чагарничків, чорниці та трав’яного типу рослинності. У субальпійському поясах ми виділяємо такі основні типи місцевиростання мохоподібних: місцевиростання, пов’язані з угрупованням сосни гірської та чорничниковими угрупованнями; місцевиростання, пов’язані з трав’янистими та чагарниковими угрупованнями полонин; заболочені луки та приджерельні місцевиростання; скельно-кам’янисті місцевиростання.

У заростях сосни гірської, особливо на скелях, де майже відсутній трав’яний покрив, мохоподібні утворюють суцільний килим. Це насамперед звичайні компоненти мохового ярусу смерекових лісів, а саме: Hylocomium solendens, Pleurozium schreberi, Ptilium crista-castrensis, Dicranum scoparium, Rhytidiadelphus triquetrus, Polytrichum commune та сфагни Sphagnum acutifolium, Sph. girgensohnii, Sph. russowii, Sph. fuscum, Sph. quinquefarium. З печіночників тут виявлено Lophozia alpestris, Nardia scalaris, Cephalozia bicuspidata, C. media, Plagiochila asplenioides, Lepidozia reptans, Calypogeia neesiana var. neesiana i var. meylanii, Diplophyllum taxifolium. На стовбурах та на коренях сосни гірської трапляються Ptilidium pulcherrimum, Dicranum scoparium, D. fuscescens.

Зарості вільхи зеленої значно бідніші на мохоподібні. Тут виявлено Sphagnum girgensohnii, Sph. quinquefarium та такі види печіночників, як Nardia scalaris, Solenostoma levieri, Plagiochila asplenioides, Diplophyllum taxifolium, D. albicans, Tritomaria quinquedentata. В заростях ялівцю на землі і камінні трапляються Sphagnum girgensohnii та Sph. quinquefarium, Calypogeia neesiana var. neesiana i var. meylanii, Blepharostoma trichophyllym, Barbilophozia gracilis, Tritomaria exsecta.

Основну масу мохового килима трав’янистих та чагарникових угруповань полонин становлять види, які значно поширені на луках лісового поясу, наприклад, Rhytidiadelphus squarrosus, або в моховому килимі хвойних лісів Pleurozium schreberi, Hylocomium splendens, Polytrichum commune. Характерними видами полонин є Polytrichum alpinum, P. commune var. perigoniale, Dicranum muhlenbeckii, Paraleucobryum enerve, Rhacomitrium lanuginosum, Rhytidium rugosum. Зрідка тут можна бачити Haplomitrium hookeri, Moerckia blyttii, а на вогкіших місцях Harpanthus flotowianus та Marsupella sphacelata. На відслоненнях або на оголеному щебенистому грунті досить часто зустрічаються Ceratodon purpureus, Nardia scalaris, Diplophyllum taxifolium, Tritomaria exsecta. На полонинах, які випасаються, поширений нітрофільний вид Tayloria serrata.

Для заболочених та приджерельних місцевиростань характерні мохи Calliergon stramineum, Bryum pseudotriquetrum, Drepanocladus fluitans, D. exannulatus, Philonotis fontana, Calliergonella cuspidata, Climacium dendroides, які звичайні в таких самих умовах зволоження й на рівнині. Крім того, тут зустрічаються види, які характерні для високогір’я, а саме: Philonotis seriata, P. tomentella, Anisothecium palustre, Bryum schleicheri, Cratoneuron decipiens, Ptilidium ciliare, Scapania undulata.

У субальпійському та альпійському поясах скельні види утворюють найчисленнішу групу. Для відкритих сонячних скель характерні Andreaea rupestris, var. rupestris, var. alpestris Dicranoweisia crispula, Paraleucobryum enerve, Polytrichum alpinum, P. piliferum, Tortella tortuosa. Tortula ruralis var. calcicola, Schistidium apocarpum, Grimmia doniana, G. incurva, Rhacomitrium heterostichum, R. microcarpum, R. sudeticum, Lescuraea mutabilis var. saxicola, L. radicosa, Pseudoleskeella catenulata, P. tectorum, Heterocladium dimorphum, Rhytidium rugosum, Ptychodium plicatum.

На скелях та на камінні у субальпійському поясі зустрічаються і печіночники, а саме: Preissia quadrata, Marchantia polymorpha var. alpestris, Metzgeria furcata, Moerckia blyttii, Leiocolea bantriensis, L. badensis, Lophozia alpestris, L. wenzelii, Barbilophozia hatcheri, B. lycopodioides, Sphenolobus minutus, Tritomaria quinquedentata, Anastrepta orcadensis, Plectocolea obovata, Nardia scalaris, Solenostoma crenulatum, Gymnomitrium concinnatum, Marsupelta emarginata, M. sphacelata, M. futickii, Calypogeia neesiana var. neesiana i var. meylanii, Bazzania tricrenata, Diplophyllum taxifolium, Blepharostoma trichophyllum, Scapania aequiloba, S. umbrosa.

На затінених скелях та в щілинах скель зустрічаються Seligeria recurvata, Tetrodontium brownianum, Saelania glaucescens, Cynodontium polycarpum, C. strumiferum, Distichium capillaceum, Ditrichum flexicaule, Bryoerythrophyllum recurvirostre, Desmatodon latifolius, Encalypta ciliata, Amphidium mougeotii, Rhabdoweisia fugax, Myurella julacea, Orthothecium intricatum, Plagiothecium neckeroideum.

На камінні у альпійському поясі можна побачити також печіночники Gymnomitrium concinnatum, Diplophyllum taxifolium, Anthelia juratzkana, Marsupella emarginata, Sphenolobus minutus, Barbilophozia hatcheri.

На дрібноземі між камінням і скелями у вологих місцях зустрічаються Pohlia cruda, P. elongata, Mnium marginatum, M. orthorhynchum, M. spinosum. У щілинах на гумусі часто оселюються Timmia bavarica, Bartramia halleriana, B. ithyphylla, Plagiopus oederi, Ctenidium molluscum.

У щілинах або на оголеному грунті між камінням ростуть Oligotrichum hercinicum, Hymenostomum tortile, Weisia controversa. На грунті між камінням у альпійському поясі зрідка трапляються Lophozia wenzelii, Tritomaria exsecta, Ptilidium ciliare, а на вологому грунті у місцях тривалого залягання снігу ростуть Kiaeria starkei та печіночники Arthelia juratzkana, Lophozia wenzselii, Nardia scalaris, Diplophyllum taxifolium, дрібні види Marsupella.

Джерело: Д. К. Зеров, Л. Я. Партика Мохоподібні українських Карпат. Київ, Наукова думка, 1975