ДО ЗМІСТУ

Смерекові (ялинові) ліси утворюють в Українських Карпатах верхній гірський лісовий пояс. Мінімальне значення нижньої межі поясу становить 700 м над р. м., а максимальне на Закарпатті 1450, на Прикарпатті 1150 м над р. м.

У межах поясу виділяються дві смуги: перша – мішаних лісів з участю ялиці і бука (900-1200 м над р. м.) на межі поясу букових лісів, друга – чистих смерекових лісів, яка займає високогірні частини схилів з рівня 1200 м.

Для чистих смеречин властиві одноярусні деревостани, відсутність розвинутого підліску, низька видова насиченість трав’яно-чагарникового ярусу та рясний до суцільного моховий покрив. Серед мохів смерекових лісів можна виділити такі екологічні групи:

1) наземні мохоподібні з різними екотопами (лісовим грунтом, оголеними незадернованими ділянками),

2) мохоподібні гнилої деревини (епіксили),

3) епіфіти з різними екотопами (прикореневою частиною стовбура і стовбур).

Наземний моховий покрив смерекових лісів відзначається рясним розвитком та різноманітним видовим складом. Найпоширенішими видами наземного покриву є Hylocomium splendens та Рleurozium schreberi, які у чистих смерекових лісах створюють суцільний килим. Домінує то один, то другий вид залежно від конкретних умов. Hylocomium splendens тіневитриваліший і вологолюбніший, a Pleurozium schreberi світлолюбиіший і може існувати в умовах значного коливання зволоження. До цих основних видів мохового килиму приєднуються, часто утворюючи суцільне вкриття, Rhytidiadelphus triquetrus, Dicranum scoparium, Bazzania trilobata, Polytrichum formosum, P. commune. В наземному моховому покриві смерекових лісів досить часто зустрічаються Dicranum polysetum, Plagiothecium undulatum, Eurhynchium striatum, E. angustirete, Ptilium crista-castrensis, Thuidium tamariscifolium, Lophocolea bidentata, Lepidozia reptans, Cephalozia bicuspidata, Plagiochila asplenioides, Calypogeia trichomanis, C. muelleriana, Tritomaria exsecta, Blepharostoma trichophyllum. На вологих місцях біля потоків ростуть види роду Mnium (M. punctatum, M. undulatum, M. rostratum, M. affine, M. spinosum), Brachythecium rivulare, Rhytidiadelphus loreus, Conocephalum conicum, Marchantia polymorpha, Riccardia multifida, R. pinguis, Pellia neesiana, Blasia pusilla, Metzgeria conjugata, Trichocolea tomentella, Scapania undulata. На мокрих місцях біля джерел зустрічається зрідка Hookeria lucens.

Дещо інший склад мохоподібних у наземному покриві ялицево-буково-смерекових лісів. Мохоподібні у цих лісах не утворюють суцільного килиму, а займають лише невеликі ділянки на схилах, решта поверхні вкрита мертвою підстилкою. Тут зростають Eurhynchium striatum, E. angustirete, Brachythecium velutinum, Polytrichum formosum, Plagiothecium succulentum. Зустрічаються також Hylocomium splendens тa Pleurozium schreberi, але вони не утворюють суцільного килиму, та печіночники Cephalozia bicuspidata, Plagiochila asplenioides, Blepharostoma trichophyllum, Tritomaria exsecta.

Оголені незадерновані ділянки грунту заселяються мохоподібними, видовий склад яких не відрізняється від видового складу такого самого екотопу букових лісів. Тут також зустрічаються Dicranella heteromalla, Pogonatum aloides, P. urnigerum, Atrichum undulatum, Fissidens taxifolius, Diphyscium foliosum, Weisia controversa, Ditrichum heteromallum, Diplophyllum obtusifolium та Plagiochila asplenioides. Досить багата і різноманітна бріофлора гнилої деревини. У смерекових лісах мохоподібні майже суцільно вкривають гнилі стовбури та пеньки. Перш за все тут можна відзначити групу облігатних епіксилів, до яких належить Tetraphis pellucida, Riccardia palmata, R. latifrons, Lophozia ascendens, Barbilophozia gracilis, Anastrophyllum mickauxii, Jamesoniella autumnalis, Lophocolea heterophylla, Nowellia curvifolia, Cephalozia catenulata, C. leucantha, C. media, Harpanthus scutatus, Ptilidium pulcherrimum, Scapania apiculata. Крім того, на гнилій деревині оселюються також і поліекотопні види мохоподібних. Видовий склад епіксильних мохів залежить від ступеня розкладу деревини. На деревині, що слабо розкладена, оселюються Brachythecium velutinum, В. salebrosum, Hypnum cupressiforme, H. pallescens, Dolichotheca seligeri, Plagiothecium laetum тощо, а на дуже розкладеній Tetraphis pellucida, Orthodicranum montanum, O. flagellare, Dicranodontium denudatum, Mnium punctatum, Dicranum fuscescens, Drepanocladus uncinatus, Pohlia nutans, Buxbaumia indusiata тощо. На зовсім трухлявій деревині, яка розсипається, оселюються Pleurozium schreberi, Hylocomium splendens, Eurhynchium angustirete, Rhytidiadelphus triquetrus, Ptilium crista-castrensis, Dicranum, scoparium тощо, які суцільним килимом вкривають трухляві стовбури. З поліекотопних печіночників на гнилій деревині у смерекових лісах поширені Lophozia ventricosa, L. porphyroleuca, L. incisa, L. longidens, Tritomaria exsecta, T. quinquedentata, Jungermannia lanceolata, Calypogeia trichomanis, C. neesiana, Cephalozia bicuspidata, Plagiochila asplenioides, Mylia taylori, Lepidozia reptans, Blepharostoma trichophyllum, Scapania umbrosa, S. nemorosa.

Епіфітна бріофлора смерекових лісів досить бідна та одноманітна і залежить від породи, на якій розвивається хвойній чи широколистяній. На смереках та ялицях мохоподібні трапляються дуже рідко, внаслідок злущування кори, сухості та інших факторів, які перешкоджають їх розвиткові. Найчастіше мохоподібні зростають на оголених коренях та на прикореневій частині стовбура смерек. Тут зустрічаються Hypnum cupressiforme, H. pallescens, Brachythecium velutinum, Orthodicranum montanum, Dicranum scoparium, Plagiothecium laetum, Homomallium incurvatum, Ptilidium pulcherrimum, Metzgeria furcata, Blepharostoma trichophyllum.

На стовбурах смереки, частіше на усихаючих гілках, зустрічається Ulota crispa. Зрідка на стовбурах смереки можна бачити Frullania dilatata, F. fragilifolia, F. tamarisci, Plagiochila asplenioides. На стовбурах ялиць трапляються Radula complanata, Frullania fragilifolia та F. dilatata. На листяних породах, що трапляються у смерекових лісах, особливо на яворах, епіфіти добре розвинуті. Для прикореневої частини стовбура характерними є Isothecium myurum, який майже суцільним килимом вкриває корені і стовбур в нижній частині. Іноді до цього виду домішуються Leskeella nervosa, Hypnum cupressiforme, Neckera pennata, Anomodon viticulosus, A. attenuatus, Homalothecium sericeum, Leucodon sciuroides. Останній піднімається часом на висоту 1,5-2 м, де до нього приєднуються види родів Orthotrichum і Ulota та Frullania dilatata і F. tamarisci.

Джерело: Д. К. Зеров, Л. Я. Партика Мохоподібні українських Карпат. Київ, Наукова думка, 1975