Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

До змісту

Діагностичні ознаки типів лісу (табл. 33) наведені на основі багаторічних досліджень автора і літературних джерел. За цими ж матеріалами складений визначник типів лісу (див. попередній розділ). Складання діагностичних таблиць зумовлене практичною необхідністю; в них зосереджені всі ознаки типів лісу. Однак для визначення типу лісу в натурі спочатку доцільно користуватись визначником, щоб отримати відповідні навики в правильності встановлення лісорослинних умов.

Таблиці складені на основі аналізу фактичного польового матеріалу і розкривають зміст основних трьох показників:

- місцезнаходження, куди віднесені поширення, приуроченість до рельєфу, висота над рівнем моря;

- ґрунтові умови: назва генетичного типу ґрунту і його різновидностей, потужність ґрунтового профілю, материнська порода;

- рослинність всіх ярусів: деревостан, підріст, чагарниковий ярус, трав’янисте і мохово-лишайникове покриття.

Крім того, наведено типи похідних форм деревостанів. Назви рослин подаються за визначником “Определитель высших растений Украины” (1987) та “Визначником рослин УРСР” (1950).

У додатку 1 наводиться алфавітний список основних індикаторів українською га латинською мовами. У додатку 2 представлені малюнки основних рослин-індикаторів, які зі знанням справи виготовлені інженером лісового господарства Бродович М. М.

Таблиця 33.  Діагностична характеристика типів лісу

Тип лісо-рос-лин-них умов Тип лісу і його індекс Місце знаход-ження типу (зустріч-ність, приуро-ченість до рельєфу, висота над рівнем моря) Ґрунтові умови: ґрунт, потуж-ність профілю, мате-ринська порода Рослинність
деревна трав’яниста
корінні насадження похідні типи дерево-стану живий над-ґрунтовий покрив (рослини-індикатори)
дерево-стан підлісок, підріст
А3 1 Вологий смереково-сосновий бір (А3-смС) Верхній пояс гірської зони (900-1450) на випуклих верхніх і середніх частинах схилу всіх експозицій крутістю 15-30 град. Ґрунтовий профіль відсутній. Дрібнозем в мікро-понижен-нях і в щілинах скелетних оголень чи кам’я-нистих розсипах Переважає сосна звичайна і смерека IV бонітету, розта-шування групове, інколи рідкі біогрупи чи поодинокі дерева. В домішці береза. Підлісок рідкий, одинично, в місцях ґрунтового субстрату горобина. Віднов-лення незадо-вільне. Берез-няки Переважають оліготрофи мезофіти: брусниця. чорниця, вереск, водянка чорна ожика лісова, оленячий мох, глокомій проростаючий, дікранум хвилястий, плеврозіум Шребера, цетрарія ісландська, зозулин льон ялівцевидний, кладонія альпійська
2. Вологий гірсько-сосновий бір (А3-Сг). Зустрі-чається у високо-гірному поясі Карпат, займає всі експозиції за винятком випуклих і прірвистих південних схилів Висоти 1400-1700 м н. р. м. Ґрунти слабо-розвинуті торф’я-нисто-підзолисті. Потужність торф’я-нисто-пере-гнійного горизонту 20-25 см Тріщини пісковики заповнені дрібно-земом. Суцільні зарості із сосни гірської висотою від 0. 5 до 2 м. В рідкому підліску зустрі-чаються: горобина звичайна, верба козяча, верба сілезька, ялівець сибірський, Віднов-лення задовільне Чорниця, брусниця. молінія голуба, водянка чорна, ожика лісова баранець звичайний. Із мохів: глокоміум проростаючий, плеврозіум Шребера, цетрарія ісландська, зозулин льон ялівцевидний, дікранум хвилястий, оленячий мох.
3. Вологий кедрово-смерековий бір (А3-кСм) (фрагменти сирого типу А3-кСм) Займає вершини гір і схили різних експозицій за винятком випуклих форм південних схилів. Зустрі-чаються на висотах 1250-1450 м н. р. м. Слабо-розвинуті кам’янисті торф’яно-підзолисті ґрунти потужністю до 30 см, сильно-скелетні, часто на поверхні виходи пісковики Смерекові насадження з домішкою кедра IV бонітету і берези. Дуже різний. В складі зустрі-чаються: горобина звичайна, верба козяча, верба сілезька, яловець сибірсь-кий Віднов-лення слабке. Берез-няки Суцільний килим з чорниці і мохів. Звичні брусниця, молінія голуба, ожика лісова, види мохів і лишайників відмічені вище. Часто сфагнум, інколи багно болотне, журавлина болотна
А4 4. Сирий смереково-сосновий бір (А4-смС) Зустрічає-ться в середньо-гірській зоні Карпат на схилах до 15 град. переважно на експозиціях північних румбів на висотах 800-1100 м н. р. м. Торф’яно-болотні, часто підзолисті з шаром торфу до 30 см. Розви-ваються на кам’я-нистих первинних осипах з поганим дренажем. Переважає сосна звичайна IV бонітету з низько-рослою смерекою і березою Рідкий. Інколи зустрі-чається горобина звичайна, верба козяча, крушина ламка. Віднов-лення сосни, як правило, на прогалинах. Підріст смереки розвину-тий слабо. Берез-няки У покриві переважають сфагнуми, зозулин льон звичайний. Характерні водянка чорна, буяхи, журавлина болотяна, глокомій проростаючий, плеврозіум Шребера, перистий мох, багно болотне.
5. Сирий гірсько-сосновий бір (А4-Сг) Займає рівні місце-знаход-ження або ввігнуті форми схилів переважно на північних експозиціях крутістю по 25 град. Поширений у високогір-ному поясі Карпат у межах висот 13001800 м н. р. Торф’яно-підзолисті ґрунти, потужність торф’я-нисто-перегній-ного горизонту 25-30 см. Суцільні зарості із сосни гірської від 0. 4 до 1. 2м. Відсутні - У покриві сфагнум, зозулин льон ялівцевидний і звичайний, перистий мох, глокомій проростаючий, плеврозіум Шребера. Звичні: чорниця, водянка чорна, пухівка піхвова, багно болотне, журавлина болотна. Сфагнуми формують основний фон покриву.
В2 6. Свіжий смереково-сосновий субір (В2-смС) Зустрічає-ться рідко в основному на схилах південних експозицій у Покутських горах, Горганах на висотах 500-1200 м н. р. м. Слабо-розвинуті гірсько-підзолисті ґрунти потужністю до 40 см, сильно-скелетні з виходом на поверхню пісковика. Панує сосна звичайна, в другому ярусі смерека, береза, інколи осика. Бонітет III-IV. Крушина ламка, верба козяча, яловець сибірсь-кий і зви-чайний. горобина звичайна. В підрості зустрі-чається смерека і осика. Віднов-лення незадо-вільне. Берез-няки, низько-рослі смереч-ники Деревій звичайний, мітлиця велетенська, куничник наземний, дзвоники скупчені, чорниця, брусниця, котячі лапки карпатські, костриця овеча, очиток карпат-ський, орляк, золотушник звичайний, сухоцвіт норвезький. суниця лісова. Моховий і лишайниковий покрив формують: цетрарія ісландська, ракомітріум, оленячий мох, дікранум війчастий, плеврозіум Шребера, зозулин льон яловцевидний.
7. Свіжий чисто-буковий субір (В2-Бк) Поширений на північних схилах Покутських гір, Буковині і в Закарпатті в межах висот 450-600 м н. р. м. Неглибокі, суглинисті, часто кам’янисті буроземні ґрунти потужніємо до 40 см Бук лісовий ІІІ-ІV бонітету. У домішці поодинокі екз. берези. Підлісок відсутній. Бук віднов-люється незадо-вільно. Порос-леві букняки, берез-няки. Орляк, куничник лісовий, тонконіг дібровний, нечуйвітер волохатий, наперстянка, суниця лісова. Із мохів і лишайників найбільш постійні: зозулин льон яловце-видний, дікран хвилястий.
8. Свіжий дубовий нагірний субір (В2-Дск) з фрагмен-тами В3-Дск. Зустріча-ється порівняно рідко в нижньо-гірській зоні вулканічних Карпат (Закарпат-тя) і При-дністров’ї в межах висот від 150 до 550 м н. р. м. переважно на південних експозиціях крутизною 25 град, і більше. Дернові або сірі легко-суглинисті, сильно-змиті на виходах пісковиків. Потужн. до 40 см, інколи виходи вапняків. Панує дуб скельний III-IV бонітету з незначною домішкою дуба звичайного, берези, груші. Шипшина, терен, кизил, клен татарський крушина ламка, верба козяча, підріст дуже рідкий, слабо розвинутий. Берез-няки Полин гіркий, келерія сиза, мітлиця біла, куничник наземний, орляк, тонконіг лісовий, дзвоники скупчені, нечуйвітер волохатий, суниці лісові та інші. З мохів невеликими плямами зозулин льон яловцевидний та дікранум війчастий.
В3 9. Вологий чисто-буковий субір (В3-Бк). Поширений на північних експозиціях в Покутських горах, на Буковині і в Закарпатті в межах 500-650 м н. р. м. Ґрунти мало-потужні суглинисті часто кам’янисті до 40 см. Деревостан бука IIІ-IV бонітету. У домішці інколи клен, явір. Підлісок часто відсутній. Природне віднов-лення задовільне. Низько-якісні порос-леві букняки, берез-няки. Орляк, вероніка аптечна, ортилія однобока, грушанка круглолиста, ожика лісова, суховершки звичайні, веснівка дволиста, щитник шартрський, зозулин льон яловцевидний, дікранум хвилястий
10. Вологий смереково-сосновий субір (В3-смС) Займає схили різних експозицій за винятком випуклих південних форм. Поширений в діапазоні висот 800-1100 м н. р. м. Слабо-розвинуті кам’янисті буроземи потужністю до 40 см, рідше гірсько-підзолисті сильно-скелетні ґрунти. В першому ярусі панує сосна II-III бонітету, другий ярус формує смерека ІІІ-ІV бонітету. В домішці береза. Підлісок дуже рідкий із крушини ламкої, горобини звичайної. верби козячої, верби сілезької, ялівця сибірсь-кого. Віднов-лення незадо-вільне. Берез-няки Осока заяча, щитник шартрський , підбілик альпійський, тирлич ваточнико-видний, звіробій альпійський, ожика лісова, баранець звичайний, плаун річковий і булавовидний, чорниця, пальчато-коренник плямистий, глокомій проростаючий, левкобріум сизий, плеврозіум Шребера, дікранум війчастий, зозулин льон яловцевидний, перистий мох, рітідіадельфус трикутний.
11. Вологий ялицево-смерековий субір (В3-яцСм). На схилах переважно північних і західних експозицій. Зустріча-ється на висотах 650-1300 м н. р. м. повсюдно Гірсько-підзолисті, сильно-скелетні, мало-потужні (40 см) на елювії- делювії пісковиків. Переважає смерека II-III бонітету з домішкою ялиці ІІІ-IV бонітету і берези. Такий же. Берез-няки, смереч-ники. Такий же.
12. Вологий кедрово-смерековий субір (В3-кСм) Займає схили різних експозицій, за винятком випуклих південних форм в межах висот 1300-1500 м н. р. м. Слабо-розвинуті сильно скелетні гірсько-підзолисті ґрунти з добре вираженим торф’яно-пере-гнійним горизонтом. Часто виступає пісковик на поверхню ґрунту, утворюючи кам’янисті розсипи. Панує смерека III-ІV бонітету з домішкою кедра ІІ-ІІІ бонітету, берези. Теж. Теж Крім інших вказаних видів зустрічаються: перестріч скельний, верес звичайний, багатоніжка звичайна, ожика рівнинна, квасениця звичайна, нечуйвітер чорну-ватий, орляк, лігустик мутеліновий, грушанка круглолиста.
13. Вологий модриново-кедрово-смерековий субір (В3-мд-кСм). Зустріча-ється на південних експозиціях на висотах 1000-1300 м н. р. м. , переважно в Горганах. Теж. Корінну асоціацію формує смерека і кедр з домішкою модрини ІІ-ІІІ бонітету і берези. Теж. Теж. До вище наведених видів приєд-нуються: баранець звичайний, дікранум прутовидний, куничник мінливий, водянка чорна.
14. Вологий гірсько-сосновий субір (В3-Сг) (у комплексі з сугруду-ватими підтипами). Зустріча-ється повсюдно на висотах 1250-1750 м н. р. м. Виключно торф’янисто-підзолисті. потужністю до 30 см, сформовані на крупно-зернистих пісковиках Суцільні зарості сосни гірської висотою 2-З м, інколи з домішкою низько-рослої смереки. Верба сілезька, верба козяча, яловець сибірський. Віднов-лення задовільне. Крім вказаних видів відмічені: незабудка альпійська, жовтець платано-листий.
15. Вологий чисто-смерековий субір (В3-См). Поширений у верхньому поясі гірської зони на висотах 10001500 м н. р. м. на випуклих схилах всіх експозицій крутістю 20-30 град. Гірсько-підзолисті мало-потужні (20-40 см на елювії пісковику. Профіль сильно-скелетний. Смереч-ники ІІІ-ІV бонітету, в домішці рідко береза, інколи ялиця, осика. В рідкому підліску горобина, жимолость чорна. таволга в’язолиста, верба козяча. Віднов-лення задовільне, з смереки Берез-няки Чорниця, брусниця, орляк, ожика лісова, підбілик альпійський, блехнум колосистий, арніка гірська, одноквітка одноквіткова, плаун булаво-видний і річний, верес, багатоніжка звичайна, квасениця, щитник шартрський, тирлич ваточнико-видний, нечуйвітер волохатий, дікранум війчастий, плеврозіум Шребера
16. Вологий зелено-вільховий субір (В3-Вхз) у комплексі з сугруду-ватими підтипами. Зустріча-ється на висотах 1200-1600 м н. р. м. повсюдно її Горганах Гірсько-підзолисті ґрунти з добре вираженим торф’янис-тим горизонтом. Суцільні зарості вільхи вічно-зеленої з незначною домішкою смереки, сосни гірської і берези Звичні верба сілезька і козяча, таволга в’язолиста, інколи рододен-дрон східно-карпат-ський. Теж
17. Вологий кедрово-гірсько-сосновий субір (В3-кСг) Поширений переважно у верхніх частинах схилів північної експозицій на висоті 12001500м н. р. м. Теж. Переважає сосна гірська висотою 2-3 м з домішкою кедра, берези. Теж. Віднов-люється вегетатив-но. В моховому покриві звичні: плеврозіум Шребера, дікранум війчастий, левкобріум сизий, глокомій проростаючий, зозулин льон ялівцевидний, рітідіадельфус трикутний
В4 18. Сирий смереково-сосновий субір (В4-смС) з фрагмен-тами В5-смС. Зустріча-ється переважно в нижніх части мах схилів північних експозицій, займає пониження і вологі схили на 800-1000 м н.р.м. Гірсько-торф’я-нисті, часто з виходом материн-ської і породи на поверхню, потужністю до 50 см торф’я-нистої подушки. У першому ярусі сосна ІІІ-ІV бонітету, в другому смерека ІV бонітету. У домішці береза, осика Підлісок рідкий з таких видів: верба козяча і сілезька, горобина звичайна. Віднов-лення погане. Берез-няки, смереч-ники. Осока жовта, щучник дернистий, щитник шартрський, водянка чорна, пухівка піхвова, плаун булавовидний, буяхи, чемериця Лобелієва, квасениця, тирлич ваточнико-видний, нечуйвітер чорнуватий, багатоніжка звичайна. Із мохів: найбільш постійні: глокомій проростаючий, зозулин льон звичайний і яловцевидний, перистий мох, рітідіадельфус трикутний, сфагнуми. Рідко: андромеда багатолиста, осока багнова і здута, бобівник трилистий, журавлина, аулякомніум болотний.
19 Сирий чисто-смерековий субір (В4-См) Займає аналогічні умови і зустрі-чається на всій території на висоті 900-1400 м н.р.м. Теж. Чиста смерека ІІІ-ІV бонітету. В домішці береза, осика. В дерево-стані переважає смерека ІІІ (ІV) бонітету з домішкою кедра ІІ-ІІІ бонітету Суцільні зарості із сосни гірської висотою 2-3 м. Теж. Теж −//−
20. Сирий кедрово-смерековий субір (В4-кСм). Займає верхні частини схилів на північних експозиціях крутістю 25-30 град. Поширений у межах висот 1100-1450 м н.р.м. Теж −//− Теж. Теж −//−
21 Сирий гірсько-сосновий субір (В4-Сг) Зустрі-чається в пониженнях і на пологих схилах верхньої границі лісу повсюдно на висоті 1250-1550 м н р м. Теж. −//− Теж −//−
С1 22. Суха нагірна судіброва (С1-Дск) з фрагмен-тами D2-Дск. Зустрі-чається рідко на При-дністров’ї та Закарпатті. Займає південні круті (25-35 град) схили в межах 150-300 м н. р. м Пере-важають змиті мало-потужні сірі лісові ґрунти (до 40 см). Рідше буроземні, як сфор-мувались на лесовидних безкарбо-натних супісках або пісковиках. Часто деградовані Панує дуб скельний ІІ-ІІІ бонітету, в домішці граб, рідко дуб звичайний і клен польовий, береза і черешня. Підлісок рідкий: глід одно-маточковий терен, шипшина. Віднов-люється незадо-вільно. Граб-няки, берез-няки. В покриві мезоксерофітні мезотрофи: тонконіг боровий, ожика волосиста, котячі лапки, нечуйвітер волохатим, золотушник звичайний, буквиця лікарська, деревій, вероніка лікарська, пахучка, дзвоники персиколисті, зіновать, анемона дібровна, звіробій альпійський, міцеліс стінний, грястиця збірна, молочай мигдале-видний, фіалка Рейхенбаха. Із мохів найбільш характерні дікранум війчастий, зозулин льон яловцевидний.
С2 23 Свіжа нагірна судіброва (С2-Дск). Поширений там же і в При-карпатті на висотах 300-400 м н. р. м. Ґрунти мілкі буроземні або ясно-сірі лісові з незначним гумусо-видним горизонтом. У склад дерево-стану крім дуба скельного ІІ-ІІІ бонітету рідко входять граб, дуб звичайний, груша і береза. У підліску крім видів вказаних вище можуть зустрі-чатись ліщина, скумпія. Теж У покриві постійні: ожика волосиста, суниця лісова, веснівка дволиста, грушанка круглолиста, клокичка периста, молочай мигдале-видний, осока волосиста. грястиця збірна, герань кроваво-червона, дзвоники скупчені, підмаренник запашний, купичник, купена кільчаста, вероніка лікарська, жовтозілля Фукса, золотушник звичайний, смілка, зірочник звичайний, анемона дібровна, орляк, перестріч гайовий, чорниця, брусниця, підмаренник весняний.
24 Свіжа грабова судіброва (С2-гД). Зустрі-чається рідко в передгір’ї Вулканіч-них Карпат до 300 м н. р м. і в При-дністров’ї. Ґрунти сірі лісові легко-суглинисті або дернові, опідзолені, суглинисті, сильно-щебенисті часто на вапняках. Потужність до 80-90 см. Деревний намет утворює дуб звичайний II бонітету з невеликою домішкою граба, клена гостро-листого. Ярус підліску виражений слабо. Рідко крушина ламка, клен польовий татарсь-кий терен, ліщина. Віднов-лення дуба незадо-вільне, краще у граба. Теж −//−
25. Свіжа ялицева судіброва (С2-яцД). Поширений рідко в При-карпатті в межах 250-350 м. н. р. м. Ґрунти буроземні суглинисті середньо-потужні на глинистих сланцях середньо-щебенисті потужністю до 80 см. Дуб звичайний ІІ-ІІІ бонітету. В домішці граб, ялиця, які складають другий ярус, а також липа, береза, осика клен гостро-листий. Крім відмічених вище видів в підліску беруть участь: бруслина європей-ська, верба козяча, крушина ламка. Віднов-лення ялиці і підріст дуба відсутній. Граб-няки, ялич-ники Невеликими плямами зустрічаються зозулин льон яловцевидний, плеврозіум Шребера, дікран війчастий, глокомій проростаючий. Як правило, папоротники і квасениця відсутні. Рідко: сольданелла гірська, підбілик альпійський, міцеліс стінний
26. Свіжа букова судіброва (С2-бкД). Поширений на При-карпатті і в Закарпатті на східних і західних експозиціях до висоти 300 350 м н р. м. Сірі лісові суглинисті середньо-потужні (до 90 см), які сформу-валися на лесо-видних породах. В дерево-стані переважає дуб звичайний II бонітету з домішкою бука, граба, клена гостро-листого, липи. Підлісок рідкий із ліщини, свидини, крушини ламкої. Віднов-лення задовільне в основному за рахунок граба і бука Граб-няки, чисті букняки, берез-няки. Теж.
С2 27. Свіжа нагірна букова судіброва (С2-бкДск). Досить поширений в Закарпатті до висоти 300-400 м н р. м., рідше в При-карпатті і При-дністров’ї. Ґрунти буроземні, неглибокі, частіше суглинисті і еродовані. Головна порода дуб скельний 3 буком. У домішці: граб, дуб звичайний, береза, черешня Верба козяча. свидина, глід одно-маточковий. Добре віднов-люється бук і граб, гірше дуб Берез-няки, чисті букняки. Теж
28. Свіжа грабова субучина (С2-гБк). Поширений в Закарпатті і При-карпатті на випуклих частинах схилів у межах висот 250-600м н. р. м. Ґрунти буроземні, неглибокі (до 60см) з слабо-вираженим гумусовим горизонтом. Бук і граб пере-важають. В якості домішки явір, клен польовий, дуб скельний, черешки. берека. береза, осика, дуб звичайний Підлісок рідкий. У підрості часто переважає граб над буком. Г’раб-няки, берез-няки, осич-ники. Теж.
29. Свіжа смереково-ялицева субучина (С2-см-яцБк) Зустрі-чається переважно на випуклих формах південних експозицій крутизною до 20-35 град в При-карпатті, Закарпатті і Буковині на висотах 600-960м н. р. м. Бурі лісові середньо-щебенисті і скелетні потужністю 40-60см (80см). До панівного в дерево-стані бука II бонітету домішу-ються: ялиця, смерека, рідко береза, явір Рідкий з участю бруслини бородав-частої, верби козячої, крушини ламкої, ліщини, горобини звичайної Смереч-ники, ялич-ники, чисті букняки. Теж.
30. Свіжа дубово-букова яличина (С2-д-бкЯц). Поширений рідко в При-карпатті, Закарпатті і Буковині на південних гірських схилах в межах 450-550м н. р. м. Дерново-буроземні слабо-опідзолені на елювії пісковиків або сланців потужністю до 80см, добре дреновані, суглинисті. Переважає ялиця (І) -11 бонітету з домішкою дуба, бука, граба, берези, клена-явора. Горобина звичайна, ліщина. Віднов-лення ялиці і бука хороше, дуба слабке. Смереч-ники, ялич-ники, букняки. Теж.
31. Свіжа смереково-букова яличина (С2-см-бкЯц). Зустріча-ється в середньому поясі на всій території Карпат в межах 650-1000 м н. р. м. Теж, що і вище, часто профіль укороче-ний в результаті змиву. У двоярус-ному дерево-стані ялиця І бонітету з домішкою смереки, берези, бука і осики. У підліску аналогічні види. В підрості благо-надійний ярус ялиці смереки і бука Теж.
32. Свіжа буково-ялицева сусмере-чина (С2-бк-яцСм.) Займає середній пояс гірської зони на всій території Карпат на висотах 800-1200 м н. р. м. Буроземні або дерново-слабо-опідзолені ґрунти на елювії-делювії пісковики, потужність до 1м. Смерека І бонітету із значною участю (20%) ялиці, бука. В домішці явір, береза, липа. У підліску бузина чорна і червона. Віднов-лення всіх порід хороше. Смереч-ники, букняки, берез-няки, осич-ники. Теж.
С3 33. Волога грабова судіброва (С3-гД). Зустрічається на рівнинних і понижених місце-знаходжен-нях При-карпаття, Закарпаття і на Буковині до 450м н. р. м. Сірі лісові суглинисті середньо-потужні на лесовидних суглинках потуж-ністю до 1м, опідзолені і оглеєні. Деревостан із дуба звичайного III бонітету з домішкою граба, клена гостро-листого, лини, берези. Підлісок рідкий із ліщини, свидини, крушини ламкої. Віднов-лення за рахунок граба. Граб-няки, дубняки, осич-ники Щитник чоловічий, голокучник дубовий, ожика лісова, квасениця, купена кільчаста, чорниця, яглиця звичайна, веснівка дволиста, зірочник ланцето-видний, грушанка круглолиста і однобока, костяниця, золотушник звичайний, одинарник європейський, герань лісова, плаун булаво-видний. перлівка поникла, чина весняна, орляк, фіалка дивна, безщитник жіночий, міцеліс стінний, герань Роберта, зніт гірський, молочай мигдале-видний. Із мохів: євринхіум, глокомій проростаючий, зозулин льон, листяні мохи.
34. Волога ялицева судіброва (С3-яцД) Поширенні на При-карпатті і на Буковині в межах висот 300-400 м н. р. м. Теж У корінному дерево-стані переважає дуб звичайний II бонітету з домішкою ялиці, граба, клена, явора, липи, берези, вільхи чорної. Ті ж види Віднов-лення ялиці добре, підріст дуба дуже слабкий Осич-ники, ялич-ники, граб-няки
35. Волога букова судіброва (С3-бкД). Зустріча-ється на При-карпатті, Закарпатті і Буковині на висоті 250-350м н. р. м. Дерново-підзолисті або сірі лісові потуж-ністю до їм, часто облесні на лесовидних суглинис-тих древньо-алювіаль-них відкладах. Панує дуб звичайний II бонітету з домішкою бука, граба, клена гостро-листого, липи, осики. Ті ж види, що і в поперед ньому типі. Віднов-лення задовільне, переважає граб і бук. Граб-няки, букняки, осич-ники
36 Волога грабова нагірна судіброва (С3-гДск). Найбільш часто зустріча-ється на Закарпатті в межах висот 300-400м н. р. м. Ґрунти буроземні, сугли-нисті, середньо-потужні з добре вираженим гумусовим горизонтом. Дуб скельний складає перший ярус, у домішці рідко зустрі-чаються черешня, клени гостро-листий і польовий, груша, липа, береза. Ліщина, бруслина бородав-часта, свидина, горобина, шипшина, верба козяча, Віднов-лення дуба не задовільне Граб-няки, берез-няки Крім рослин, відмічених в попередньому типі, виділяються: зубниця бульбиста, осока лісова, підмаренник запашний, купина багато-квіткова, ранник вузлуватий, живокіст лікарський, безщитник жіночий, квасениця, жовтець їдкий, материнка. Мохи постійно ті, що і в типах 33-36, часто глокомій проростаючий.
37. Волога нагірна букова судіброва (С3-бкДск). Поширений в Закарпатті на висотах 400-500м н. р. м. Теж В складі переважає дуб скельний, рідше зустрі-чається бук, граб, береза, осика, липа і клен гостро-листий. Підлісок рідкий крушина ламка, горобина, ліщина, бруслина бородав-часта Берез-няки, граб-няки букняки
38. Волога грабова субучина (С3-гБк) Зустріча-ється в перед-гірній частині При-карпаття і Закарпаття до висоти 600 м н. р. м. Сірі лісові і дерно-підзолисті ґрунти потужністю до 1м, які сформу-вались на лесах і піщано-сугли-нистому субстраті Деревостан двох-ярусний: І-й бук II бонітету з дубом звичайним, ІІ-й граб, клен, липа, черешня, груша, яблуня. Віднов-лення бука добре. Теж. Теж.
С3 39. Полога чиста субучина (С3-Бк). Поширений вище верхньої граниш граба на висотах 600-900 м н р. м. в Закарпатті і При-карпатті. Ґрунти змиті, буроземні кам’янисті суглинисті на глинистих сланцях і пісковиках. Панує бук з незначною домішкою явора, берези, осики. Підліску немає. Віднов-лення задовільне. Берез-няки, осич-ники. Теж.
40. Волога грабово-ялицева субучина (С3-г-яцБк). Зустріча-ється а Закарпатті, При-карпатті і на Буковині 500-800 м н. р. м. Дерново-підзолисті, суглинисті або сірі лісові ґрунти опідзолені до 1м, оглеєні Бук II бонітету і домішка ялиці, дуба звичайного (в II ярусі), дуба скельного, явора, берези, граба. Рідкий підлісок з горобини. Віднов-лення бука і ялиці добре Ялич-ники, букняки, берез-няки. Теж.
41. Волога смереково-ялицева субучина (С2-см-яцБк) в комплексі з смереко-вими субучина-ми. Поширений на всій території Карпат п межах висот 500 м. н р. м. Гірсько-лісові буроземні потуж-ністю до 60-70см, які сформу-вались на глинистих піщаних сланцях. Бук II бонітету. У домішці постійні ялиця і смерека. У рідкому підліску: ліщина, верба козяча. Відновлення добре. Ялич-ники, смереч-ники, букняки. Теж.
42. Волога ялицева субучина (С3-яцБк). Поширений в Закарпатті, Бескидах на висотах 600-900м н. р. м Гірсько-лісові буроземні, слабо-і середньо-опідзолені потуж-ністю 80-90см Бук II бонітету з домішкою ІІ(І) бонітету. Жимолость чорна, спірея в’язолиста, ліщина. Смереч-ники, букняки. Теж
43. Волога при-полонинна яворова субучина (С3-явБк). Приуроче-ний до верхніх частин гір на висотах 1000-1250м н. р. м. в основному на схилах південної, південно-західної південно-східної експозицій. Буроземні або гірсько-підзолисті середньо-потужні на елювії-делювії карпат-ського флішу. У складі бук і явір, бонітет ІІ-ІІІ. Теж. Явір-ники,  букняки, берез-няки Теж
С3 44. Волога дубово-букова суяличина (С3-д-бкЯц). Зустріча-ється повсюдно в Карпатах на висотах 400-600 м н, р. м. Дерново-підзолисті суглинисті на глинистих сланцях. Рідше сірі лісові на карбонат-них породах. Профіль 60-90 см, оглеєний. Домінує ялиця І бонітету 3 домішкою бука, дуба звичайного, граба, явора, клена гостро-листого, липи. Ліщина, горобина, калина, бузина червона бруслини. Віднов-лення ялиці, бука і граба добре. Граб-няки, осич-ники, смереч-ники, букняки. Теж.
45. Волога букова суяличина (С3-бкЯц) в комплексі з С3-см-бкЯц. Поширений на всій території Карпат в межах висот. 500-800 (1000)м н.р.м. Бурі гірсько-лісові потужністю до 90см опідзолені на елювії делювії карпат-ського флішу. Домінує ялиця в 1-му ярусі І бонітету, в 2-му ярусі бук і смерека. В домішці береза, явір і осика Горобина, жимолость, спірея в’язолиста вовчі ягоди звичайні, смородина карпатська. Віднов-лення добре. Смереч-ники, букняки. осич-ники берез-няки. У типі рідко чорниця і брусниця. рідше моховий покрив Переважає квасениця, постійні атрагена альпійська, сугайник австрійський, зубниця залозиста і види, характерні в типах 36-38.
46, Волога буково-ялицева сусмере-чина (С3-бк-яцСм). Зустріча-ється повсюдно на висотах 750-1200м н. р. м. Бурі гірсько-лісові потуж-ністю до 60см, щебенисті і скелетні. Переважає смерека І бонітету з домішкою ялиці, бука, явора і берези. Теж. Берез-няки, смереч-ники Теж
С3 47 Волога високогірна сусмере-чина (С3-См). Поширений повсюдно в межах 1000-1500м н. р. м. Гірсько-підзолисті, легко- суглинисті на елювії-делювії пісковиків і сланців потужністю до 50см. Не-розвинуті буроземи до 40 см. Смерека І-ІІ бонітету з незначною домішкою берези і явора. Крім видів в типі 45 шипшина альпійська Віднов-лення добре. Берез-няки. Переважає суцільний моховий покрив із: глокомій проростаючий, плеврозій Шребера, дікрануми, зозулин льон яловцевидний, рітідіадельфус трикутний, евринхіума, який покриває квасениця, підбілик альпійський.
48. Волога кедрова сусмере-чина (С3-кСм). Зустріча-ється в Горганах на висотах 1000-1400 м н. р. м. Теж. Смерека II-III бонітету 3 домішкою кедра. Горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста. Смереч-ники Сольданелла гірська, щитник шартрський.
49. Волога ялицева сусмере-чина (С3-яцСм). Зустріча-ється на експозиціях північних румбів в межах висот 800-1250 м. м. р. м. (повсюдно). Бурі гірсько-лісові потужністю до 80см, щебенисті, опідзолені. Смерека І бонітету з домішкою ялиці до 20-30%, рідше з домішкою явора і берези. Горобина, жимолость чорна, спірея в’язолиста. Смереч-ники. Представники надґрунтового покриву аналогічні в типах 36 і 45.
С4 50. Сира смереково-букова суяличина (С4-см-бкЯц). Рідко поширений, але повсюдно в Карпатах на висоті 450-750 м н.р.м. Гірсько-лісові, буроземні, сильно-щебенисті і оглеєні з торф’я-нисто-перегній-ним горизонтом, середньо-потужні (до 70см). Переважає ялиця ІІ-ІІІ бонітету з домішкою смереки, бука, берези, осики Горобина, жимолость чорна, верба козяча, спірея в’язолиста підріст смереки і ялиці зосеред-жується на мікро-підвищен-нях. Смереч-ники Крім звичних видів, відмічених и типі 44, зустріча-ються: осока рідковолоса, незабудка болотна, жовтець повзучий і їдкий, хвощ болотний, вербозілля лучне, таволга в’язолиста, гравілат річковий, цірцея альпійська.
51. Сира буково-ялицева сусмере-чина (С4-бк-яцСм). Зустріча-ється на всій території Карпат на висотах 800-1300м н. р м. Бурі гірсько-лісові, суглинисті, сильно-щебенисті, оглеєні з розвинутою торф’я-нисто-моховою подушкою (до 20см). Повне панування смереки III бонітету з домішкою ялиці і бука в 2-му ярусі. Бузина червона, верба козяча, ліщина, верба сілезька, горобина, жимолость чорна, таволга в’язолиста. Віднов-лення приурочено до мікро-підви-щень, в підрості смерека, ялиця, бук дуже рідко Не відміче-но. Крім видів, відмічених в типі 50, постійні: хвощ великий, щучник дернистий, коручка широколиста, калюжниця болотна, теліптерис болотний, безщитник розставлено-листий. Суцільний моховий покрив із глокомію пророста-ючого, плеврозіума Шребера, еврінхіума, рітідіа-дельфуса трикутного, зозулиного льону звичайного, сфагнумів.
С4 52. Сира дубова суяличи-на (С4-дЯц) в комплексі з D4-д-бкЯц. Поширений в При-карпатті і Закарпатті, займає понижені місця вздовж рік і потоків у зоні ялицевих лісів на висотах 400-800м н. р. м. Дерново-глеєві на річковому елювії і глинах. Панує ялиця II бонітету; в домішці дуб звичайний, бук, граб, вільха сіра, клен-явір, клен гостро-листий , зрідка ільм, ясен, липа. Підлісок рідкий: бузина чорна і червона, вовчі ягоди звичайні, крушина ламка, ліщина. Осич-ники, сіро-вільшан-ники. Крім видів, які зустрічаються в типі 50, часто також представники покриву типу 76.
53. Сира чиста сусмере-чина (С4-См) в комплексі з D4-См. Поширений повсюдно в межах висот 750-1450м н. р. м. Крім буроземів, звичайно гірсько-підзолисті і торф’яно-болотні на рівних місце-знаходжен-нях. Чисті смереч-ники з домішкою осики і берези. В підліску ті ж види, що в типі 51. Віднов-лення смереки добре, на мікро-підвищен-нях. Берез-няки, осич-ники Теж.
54. Сира сучорно-вільшина (С4-Вх.ч). Поширений повсюдно в понижених місце-знаходжен-нях до висоти 450м н. р. м. (650м). Лугові муловаті підзолисті, сильно оглеєні на алю-віальних відкладах Вільха чорна II бонітету 3 домішкою берези, осики. Підлісок рідкий із верби козячої, крушини, горобини. Віднов-лення насіннєве і вегета-тивне. Не відміче-но. Найбільш характерні: таволга в’язолиста, безщитник жіночий, незабудка болотна, хвощі, підлісник європейський, жовтець повзучий, петрушка болотна, жабрій гарний. Мохи: окремими подушками зозулин льон звичайний і яловцевидний, глокомій, плеврозіум Шребера, сфагнуми.
55. Сира сусіро-вільшина (С4-Вх.с) в комплексі з груду-ватими підтипами. Зустріча-ється в заплавах гірських річок і крутих потоків в межах висот 500-1200 м н. р. м. Теж. Головна порода вільха сіра II бонітету з домішкою смереки, берези. Теж. Не відміче-но.
D2 56. Свіжа нагірна грабова діброва (D2-гДск). Зустріча-ється в Закарпатті і рідко в При-дністров’ї на висотах 150-300м н. р. м. Ґрунти буроземні, сугли-нисті або ясносірі лісові з добре вираженим гумусовим горизонтом. Формуєть-ся на лесо-видних карбонат-них суглинках Дуб скельний І бонітету в 1-му ярусі і граб у 2-му з домішкою черешні, кленів, липи, зрідка буків Найбільш постійні ліщина, бруслина бородав-чата, свидина, вовчі ягоди звичайні, калина, глід, бузина чорна, горобина, шипшина Граб-няки. Переважають мегатрофні види: осока лісова і волосиста, підмаренник запашний, зубниця бульбиста, медунка темна, розхідник звичайний, зеленчук жовтий, підлісник європейський, купина багато-квіткова, живокіст лікарський, ранник вузлуватий, копитняк європейський, чина весняна.
57. Свіжа грабова діброва (D2-гД) Поширений на Буковині, Закарпатті і При-карпатті в діапазоні висот 150-300 м н. р. м. Теж. Переважає дуб звичайний І бонітету з другим ярусом граба. В домішці: клени, груша ільм. Теж Граб-няки Теж
58. Свіжа букова діюброва (D2-бкД) Зустріча-ється повсюдно в межах висот 150-350м н. р. м. Буроземні, суглинисті, потужні або сірі лісові суглинки на лесовидних породах, глинистих і піщаних сланцях. Дуб звичайний І бонітету з домішкою бука, дуба скельного, граба, кленів, ільма, черешні, береки, берези і осики. У рідкому підліску – ліщина бруслина, свидина, калина, глід, вовчі ягоди звичайні, Віднов-люється добре бук і граб. Граб-няки, букняки, осич-ники. Крім видів відмічених у типі 57, постійно: переліска багаторічна, купина лікарська, сочевичник весняний, печіночниця звичайна, тонконіг дібровний та інші. Мохи відсутні, або невеличкими групами в пониженнях, біля старих пнів.
59. Свіжа нагірна букова діброва (D2-бкДск). Поширений на Закарпатті на висоті 150-300м н. р. м. і дуже рідко в При-дністров’ї. Теж. Дуб скельний І бонітету з домішкою бука та інших порід, відмічених в типі 58. Теж. Теж. Теж.
60. Свіжа грабова бучина (D2-гБк). Поширений повсюдно в межах висот до 500м н. р. м. Лісові опідзолені буроземні ґрунти, потужні, на вапняках і глинисто-піщаних сланцях, інколи сірі лісові суглинки на лесовидних породах. Головна порода бук ІІа бонітету з домішкою дуба звичай-ного, граба, ясена, явора, клена гостро-листого, липи, черешні Теж. Віднов-лення добре за рахунок граба і бука. Граб-няки, дубняки, смереч-ники. Погано розвинутий. Найчастіше зустрічаються: купена аптечна, сочевичник весняний, зірочник, плюш, шавлія залозиста, гравілат міський, щитник чоловічий, підмаренник середній, осока волосиста, копитняк європейський, воронець колосистий, вороняче око, голокучник дубовий та інші.
61. Свіжа чиста бучина (D2-Бк). Зустрі-чається на південних випуклих схилах в перед-гірному і нижньому поясі гірської зони на висотах 400-800м н. р. м. Буроземні гірсько-лісові опідзолені суглинисті потужністю до 120см на елювії пісковиків і глинистих сланців. Бук І бонітету з домішкою явора, ільма. Підлісок слабо розвину-тий. Оди-нично вовчі ягоди звичайні, бузина чорна і червона. Віднов-лення бука добре Смереч-ники, граб-няки
62. Свіжа ялицева бучина (D2-яцБк). Зустрі-чається повсюдно на висотах 650-900м н. р. м. Бурі гірсько-лісові опідзолені суглинисті потужністю до 120 см на елювію-делювію карпат-ського флішу Панування бука І-ІІ бонітету. В домішці ялиця. смерека. В підліску горобина, бузина червона, жимолость чорна. Добре відновлю-ється бук, ялиця, гірше смерека. Ялич-ники, смереч-ники Крім видів, відмічених в типах 60, 61, постійні: булатка, барвінок малий, веснівка дволиста, молочай мигдале-видний
D3 63. Волога грабова діброва (D3-гД). Поширений повсюдно до висоти 400м н. р. м. (500). Сірі лісові ґрунти, опідзолені, потужні, (понад 1.3 м) на лесовидних суглинках (карбо-натних і безкарбо-натних) і глинах, часто оглеєні. Дуб звичайний І бонітету з домішкою кленів , липи, черешні, Ільма. В другому ярусі панує граб. Підлісок рідкий і погано розвину-тий із ліщини, свидини, бруслини, калини, вовчих ягід звичайних. Віднов-лення дуба погане. Граб-няки. У покриві переважають мегатрофні мезофіти: яглиця, осока волосиста, плющ, щитник чоловічий, в западинах розрив-трава звичайна, квасениця, вороняче око, тонконіг лісовий, медунка темна, розхідник звичайний, зірочник ланцето-видний.
64 Волога букова діброва (D3-бкД). Поширений повсюдно, доходить до висоти 300-500 м. н. р. м Теж. Деревостан із дуба звичайного І бонітету, бука і граба. Одинично зустрі-чається ясен, клени, ільм, осика, береза Теж. Граб-няки, букняки, осич-ники. Теж.
65. Волога ялицева діброва (D3-яцД). Поширений на Буковині, в При-карпатті і Закарпатті в межах 350-450 м н. р. м Теж. Панує дуб звичайний І бонітету з домішкою ялиці, граба, клена гостро-листого і явора. Теж. Ялич-ники, граб-няки. Теж.
66. Волога грабова бучина (D3-гБк). Поширений повсюдно до висоти 600 м н. р. м. Теж. Бук І бонітету з домішкою граба, явора, клена гостро-листого. Підлісок дуже рідкий із ліщини, свидини, бруслини. Віднов-лення добре. Граб-няки, букняки, осич-ники. Покрив погано розвинутий, характерні види, відмічені в типі 63, але постійно зустрічають-ся: безщитник жіночий, воронець колосистий, підлісник європейський, переліска багаторічна, вербозілля лучне, підмаренник запашний, цірцея паризька, багаторядник шипуватий, лунарія оживаюча, зубниця залозиста і бульбиста, вероніка дібровна, кропива.
67. Волога чиста бучина (D3-Бк) Зустрі-чається на Буковині і в Закарпатті на висотах 550-1000 м н. р м. на північних і північно-східних експо-зиціях. Лісові буроземи потуж-ністю більше 1м, щебенисті на елювії-делювії піщано-глинистих сланців, оглеєні. Бук І-Іа бонітету з незначною домішкою явора, ільма, клена гостро-листого. Теж. Теж.
68. Волога грабово-ялицева бучина (D3-г-яцБк). Поширений повсюдно в межах висот 300-500 м н. р. м. Теж. Панує бук ІІа бонітету з участю ялиці, дуба звичайного і граба. Дуже рідкий із ліщини, бузини червоної і чорної, вовчих ягід звичайних. Віднов-лення добре Ялич-ники, граб-няки,чисті букняки, смереч-ники.
69 Волога ялицева бучина (D3-яцБк). Поширений повсюдно на висотах 500-1000 м п. р. м Лісові буроземи, слабо-оглеєні, на елювіі піщано-глинистих сланців. Переважає бук І-Іа бонітету з домішкою ялиці, явора, ільма, ясена Теж. Смереч-ники. Теж.
D3 70 Волога тисова бучина (D3-тсБк) Зустрі-чається дуже рідко на При-карпатті на висотах 300-400м н. р. м. Ті ж, що і в типі 67. Панує бук за участю граба тиса, ялиці, явора, ільма. Теж, що і в типі 68. Віднов-лена бука хороше, тиса погане. Не відміче-но. Теж.
71. Волога смереково-ялицева бучина (D3-см-яцБк). Широко поширений на висоті 700-1150м н. р. м. на північних і східних експо-зиціях. Ті ж, що і в типі 67. Домінує бук І-Іа бонітету з домішкою ялиці, смереки, явора, клена гостро-листого, в’яза, берези і осики. Погано розвинутий, одинично ліщина, бузина червона, горобина. Віднов-лення добре. Смереч-ники, ялич-ники, берез-няки, осич-ники. Теж.
72. Волога грабово-букова яличина (D3-г-бкЯц). Поширений в передгір’ї Карпат на висотах 350-500м н. р. м. Займає схили всіх експозицій, крім південних. Ті ж. Панує ялиця І-Іа бонітету з домішкою дуба звичай-ного, граба, клена гостро-листого, явора. Теж. Граб-няки, букняки, смереч-ники, вільша-ники. У зімкнутих насадженнях бідний і добре розвинутий на зрубах. Характерні види, відмічені в типі 66.
73. Волога букова яличина (D3-бкЯц). Поширений на висотах 500-900м н. р. м. Ті ж. Ялиця І-Іа бонітету з домішкою бука, явора. Теж. Смереч-ники, букняки. Теж.
D3 74. Волога смереково-букова яличина (D3-см-бкЯц) а фрагмен-тами свіжува-тих підтипів. Зустрі-чається повсюдно на висотах 600-1000 м н р. м. Займає північно-східні і південно-західні експозиції. Ґрунти ті ж, що і в типі 67, але на відміну від ґрунтів смеречин, менш щебенисті з оглеєним ілювіальним горизонтом. Переважає ялиця з участю бука і смереки, а також з домішкою явора ільма, берези. Бонітет І-Іа. Підлісок відсутній або поодиноко бузина червона, ліщина, вовчі ягоди звичайні, жимолость чорна. Віднов-лення добре. Смереч-ники, букняки, берез-няки, сіро-вільша-ники. Покрив багатий навіть у високо-повнотних насадженнях. Найбільш постійними видами е: квасениця, веснівка дволиста, шавлія залозиста, цірцея альпійська, ожика волосиста, зубниця, сугайник австрійський, лунарія оживаюча, зірочник лісовий, воронець колосистий, живокіст серцевидний, міцеліс стінний, молочай мигдале-видний. З папоротників відмічені: чоловічий, жіночий, буковий і Ліннея, цистоптеріс ламкий, багаторядник списовидний та ін.

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  https://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com