До змісту

Дуб скельний вважається мезатрофною породою, хоч свого оптимуму досягає у свіжому груді – D2. Порівняно з дубом звичайним, є більш засухостійкий і менш вибагливий до зволоження (рис. 18).

В Українських Карпатах займає значну площу ‒ 21 тис.га. Розповсюджений дуб скельний в основному на горбах та південних експозиціях Закарпаття, Буковини, Прикарпаття та Придністров’я. Може виступати домішкою в бучинах і субучинах.

У назві типів лісу, які формує дуб скельний, додасться слово “нагірна”, що характеризує його місцезнаходження та типоутворювальну породу.

Лісівнича та геоботанічна характеристика окремих типів лісу наведена у наступному розділі. Відзначимо тільки, що сухі та субореві типи лісу зустрічаються дуже рідко і мають виключно ґрунтозахисне значення. Господарськими типами лісу виступають свіжі нагірні букові судіброви та діброви, які займають близько 75% від загальної площі скельнодубової групи типів лісу.

Рис. 18. Екологічна фігура дуба скельного

Таблиця 26. Класифікація типів лісу дуба скельного

Наступна стаття

Джерело: Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник – Львів: видавництво “Піраміда”, 1996. – 208с.