ТИПОЛОГІЯ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ. КОМПЛЕКСНЕ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ РАЙОНУВАННЯ.
Комплексне лісогосподарське районування запропонував С.А.Генсірук (1981). Сутність такого районування полягає у вивченні просторової структури природно-територіальних комплексів. їх рослинного покриву (в динаміці), перспектив соціально-економічного розвитку і розподілу на ній основі території України на лісогосподарські області, округи і райони. Вони повинні бути однорідними за системами ведення лісового господарства, спрямованими на раціональне використання всіх корисних функцій лісу, його відновлення і охорону.
Комплексне лісогосподарське районування відображає господарську спеціалізацію регіону і спирається на результати аналізу існуючих систем районування (лісорослинного і економічного). На цій основі до завдань такого районування входять:
- визначення основного призначення і характеру використання лісів;
- установлення науково-обґрунтованого напряму господарства (розробка схем раціонального використання, охорони і відтворення лісів);
- комплексна оцінка сировинних ресурсів.
Таким чином, лісогосподарське районування є комплексним районуванням, при якому природні і економічні умови розглядаються у сукупності та у взаємозв’язку. До групи природних факторів включені:
- ареал деревних порід;
- породний склад і продуктивність лісу;
- геоморфологічна структура регіону;
- кліматичні ресурси (тепло, волога, радіаційний баланс);
- ґрунтові ресурси (родючість ґрунту).
До групи лісоекономічних факторів віднесені:
- % лісистості;
- питома вага різних груп лісів;
- розрахункова лісосіка та її використання;
- об’єм відпуску деревини від головного і проміжного користування;
- інтенсивність лісового господарство (створення лісових культур, проведення рубок догляду, підвищення продуктивності лісів та ін);
- витрати на ведення лісового господарства.
На основі викладеної концепції ліси Карпат віднесені до лісогосподарської області Українських Карпат, яка включає три округи та сім районів. Територіальне розміщення лісогосподарських областей, округів і районів показане на рис.16.
Рис 16. Комплексне лісогосподарське районування Українських Карпат (С.А.Генсірук, 1981)
Передгірський округ (ХІІІ). Округ знаходиться в передгір’ях Карпат.
Південно-західна його межа співпадає з верхньою межею ареала дуба, північно-східна – умовно проходить по лінії Яворів – Городок – Ходорів – Галич – Коломия – Чернівці.
Площа округу складає близько 13 тис. кв. км. Рельєф округу неоднорідний. Абсолютні коливання висот у межах 300-400 (500) м над рівнем моря.
У геологічній будові приймають участь глинисті лупняки, пісковики. На продуктах вивітрювання них порід сформувалися дерново-середньо- і сильнопідзолисті поверхнево оглеєні суглинисті ґрунти.
Клімат Прикарпаття помірно теплий, вологий. Середньорічна температура повітря дорівнює 6,8-7,4°С, температура січня − 3,5. липня 17,5-18°С. Середня кількість опадів коливається в межах від 600 до 750 мм. Кліматичні умови округу сприятливі для вирощування різних сільськогосподарських культур, а також цінних високопродуктивних аборигенних та інтродукованих деревних та чагарникових порід.
Таблиця 24. Схема лісогосподарського районування Українських Карпат
|
Лісогосподарська область |
Лісогосподарський округ |
Лісогосподарський район |
| Українські Карпати | Передкарпатський (XIII) | 1.(35) Передкарпатський з дубовими, ялицево-дубовими, дубово-буковими, ялицево-буковими лісами |
| Гірськокарпатський (XIV) | 2.(36). Зовнішніх Карпат з буковими і темнохвойно-буковими лісами
3(37) Стрийсько-Міжгірської верховини з буково-смерековими, ялицево-смереково-буковими лісами 4(38) Полонинських Карпат з буковими і ялицево-буковими лісами 5(39) Високогірський з ялицево-смерековими і чисто-смерековими лісами |
|
| Закарпатських рівнин і передгір’я (XV) | 6(40) Вулканічних Карпат і міжгірних улоговин з буковими і дубово-буковими передгірськими лісами
7(41) Закарпатської низовини з лісостеповими дубовими лісами |
Округ багатий природними ресурсами нафти, природного газу, солі та іншими корисними копалинами. Найбільш розвинені галузі народного господарства − енергетика, наливна, хімічна та деревообробна промисловості.
Кількість жителів складає близько 133 людей на кв. км. Лісами зайнято понад 260 тис.га, що складає 16% лісового фонду Українських Карпат. Лісистість − 21,1%. На душу населення припадає всього 0,26 га покритої лісом площі. Основні лісоутворювальні породи − дуб, ялиця: в домішці − бук, граб, ясен, клен, липа, береза, осика.
Переважаючі типи лісу − вологі грабові діброви і судіброви, рідше − ялицеві діброви та букові діброви. У рідкому підліску зустрічаються: ліщина, крушина ламка, свидина, глід, горобина, бересклет, калина, гордовина.
Ялицево-букові деревостани займають, як правило, підвищені частини рельєфу на висотах 350-500 м над рівнем моря. Ліси округу мають переважно острівний характер. У заплавах річок домінують сирі чорновільхові та сіровільхові сугруди і груди.
Основна лісогосподарська проблема − підвищення продуктивності лісів та відтворення корінних деревостанів.
Гірськокарпатський округ (XIV). Територія округу займає близько 50% площі Українських Карпат. Межі округу співпадають з ареалом букових, буково-ялицевих, буково-смерекових та смерекових лісів.
Рельєф місцевості сильно розчленований, гористий. Загальне підвищення місцевості спостерігається з північного заходу на південний схід. Найвища частина округу представлена хребтами Полонинсько – Чорногірських Карпат (1400 -1500 м н.р.м.). Найвищі тут вершини Чорногорії 2020 м (г. Петрос), 2022 м (г. Піп Іван), 2061 м (г. Говерла).
Клімат округу помірно-континентальний, вологий. Середньорічна температура складає приблизно 6°С, середня кількість опадів у нижній частині округу доходить до 800 мм, у верхній − до 1500 мм.
Природні умови для розвитку лісового господарства сприятливі. Площа лісового фонду округу − понад 1,3 млн.га, або 76% лісового фонду Українських Карпат. Лісистість території − 62,5%. У середньому на одну людину припадає 0,74 га лісопокритої площі та 150 м3 деревини.
За ступенем багатства ґрунту в окрузі переважають вологі груди і сугруди (бучини, смеречини, сусмеречини з домішкою ялиці). У насадженнях проростають також в’яз гірський, явір, клен гостролистий, ясен, черешня, граб, осика, береза. Деревостани високої продуктивності, І-Іа бонітетів, рідше ІІ.
В окрузі видічені чотири лісогосподарські райони (табл.24), у яких породна структура лісів зумовлена територіальним розміщенням та видовим складом лісових угруповань.
Округ Закарпатських рівнин і передгір’я (XV). Округ розмішений на території Притисянської низовини, південних схилах Вулканічних Карпат, та Кутсько-Солотвинськоі: улоговини. Територія округу співпадає з лісорослинними районами дубових рівнинних і дубово-букових передгірських лісів за П.І.Молотковим (1966) та геоботанічними округами за М.А.Голубцем (1977), для яких лісорослинна і природна характеристика наведена раніше.
Загальна площа округу складає приблизно 5,2 тис. км3. Лісами зайнято близько 28% території. Абсолютні висоти знаходяться в межах 700-800 (1000) м н.р.м.
Геологічна будова округу різноманітна. Передгірська частіша представлена вулканічними утвореннями, на яких сформувалися світло-бурі і бурі глеєві ґрунти. В міжгірських улоговинах переважають дерново-глеєві ґрунти.
Клімат помірно-теплий. Середньорічна температура коливається в межах 8,5-10 °С, кількість опадів за рік досягає 600-700 мм на рівнині та 800-900 мм у передгірській частині.
Ліси займають приблизно 140 тис. га, або 9% площі лісового фонду Українських Карпат.
Породний склад лісів різноманітний. Для району характерні чисті і мішані широколистяні ліси. Лісоутворюючими породами виступають бук. дуб звичайний, дуб скельний. В домішці до них зустрічається ясен звичайний, в’яз, липа серцелиста, клен польовий, осика, граб та інші.
Природні ліси зустрічаються рідко. Похідні деревостани представлені букняками, грабняками, дубняками вегетативного походження.
Типи лісорослинних умов представлені свіжими і вологими грудами і сугрудами. Переважаючими типами лісу виступають свіжі букові діброви і судіброви, свіжі і вологі грабові бучини і субучини.
Наступна стаття
Коментувати