До змісту

В околицях Мукачева гір не бракує. Місто величезним амфітеатром оточують з трьох боків відроги Вулканічних Карпат. Вони всі пов’язані між собою сідловинами, хребтами. Лише одна Замкова гора стоїть відособлено, самотньо серед навколишньої рівнини.

Пам’ятники середньо-вікової архітектури — Мукачівський та Хустський (фото нижче) замки розташовані на вершинах вулканічних куполів.

Загадка самотньої гори давно хвилює уяву людей. Народна фантазія пояснює все дуже просто. У легендах й переказах все можливо.

Колись дуже давно, в незапам’ятні часи, біля виходу швидкоплинної Латориці з гірських тіснин на широкі простори рівнини, де лежить місто Мукачево, оселився зі своєю раттю князь. Він наказав місцевим жителям будувати замок, тому що, йому ніде було жити.

А князь був жорстокий та примхливий. Він задумав побудувати замок, який стояв би одиноко серед рівнини та був би з усіх боків недоступним. А такої гори поблизу ніде не було. І наказав князь підвладному народу насипати гору на рівнині.

Тисяча возів, кожен запряжений шістьма волами, возили землю тисячу днів та ночей. Й виросла гора, а потім на ній побудували неприступний замок. Багато сліз, кривавого поту та великих страждань принесло це будівництво трудівникам. І місце це, де народ піддавався нелюдським мукам, стали кликати Мукачевом.

Насправді ж Замкова гора вулканічного походження. Невеликий вулканічний купол сягає висоти 188 метрів й складений з андезиту.

Більше тисячі років тому на вершині було побудовано дерево-земляне укріплення. Воно служило для захисту південно-західних околиць Київської Русі, для охорони та контролю торгових й військово-стратегічних доріг. Пізніше на місці старого укріпленняня виріс кам’яний замок, який протягом століть не раз перебудовувався. Мукачівський замок − військово-архітектурний пам’ятник XIV-XVII століть. Він належить до найбільш оригінальних фортифікаційних споруд середніх століть у Центральній Європі.

Спорудження фортець на вулканічних куполах характерно для Закарпаття. Біля міста Хуст на початку XIV століття на вершині гори, яка своїм народженням зобов’язана процесам вулканізму, теж був споруджений замок. Як і його побратим в Мукачеві, він мав важливе значення для охорони солерудника, в теперішньому селищі Солотвині, та соляного шляху, яким перевозили сіль в різні кінці Європи. Фортеця не раз піддавалася нападам та облогам, проте її захисники мужньо протистояли їм. Але замку було призначено загинути від пожежі. У липні 1766 вибухнула гроза, і блискавка вдарила в порохову вежу. Вибух розніс частина будівель, інше довершила величезна пожежа. Залишки колись могутніх стін вінчають гору, що височіє над Хустом.

Хустський замок

Більш докладні відомості про історію цих споруд читач може почерпнути в літературі, присвяченій Мукачівському та Хустському замкам.

Наступний розділ

Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич