ВУЛКАНІЧНИМИ КАРПАТАМИ. ПОДОРОЖ У ГЛИБИНУ СТОЛІТЬ.
Геологічні маршрути дадуть змогу ознайомитися з типовими вулканічними гірськими породами та мінеральними родовищами. Чотири маршруту ведуть у власне Вулканічні Карпати (на Вигорлат-Гутинську вулканічну гряду). Околиці міста Берегова та села Вишково Хустського району примітні не тільки своїми вулканічними утвореннями, а й корисними копалинами, частина яких вже розробляється, а інша буде освоюватися найближчим часом. Можливе відвідування Солотвинського солерудника. Родовище повареної солі не має безпосереднього зв’язку з вулканічними утвореннями, але ознайомлення з ним має велике пізнавальне значення. В дорозі ви також побуваєте у багатьох мальовничих куточках Закарпаття.
Вигорлат-Гутинська вулканічного гряда − пам’ятник порівняно недавньої вулканічної діяльності − тягнеться широкою звивистою смугою, повторюючи в основному обриси Карпатської гірської дуги. На південному сході Вигорлат-Гутинська гряда переходить в Каліман-Харгітську гряду на території Соціалістичної Республіки Румунії. Загальна протяжність обох систем понад 550 км, ширина −до 30 км.
Про недавню активну вулканічну діяльність в цьому районі свідчать численні мінеральні, а в горах Каліман-Харгіта − також й гарячі джерела.
У будові гряди спостерігається вся гама вулканічних порід: базальти, андезити, дацити, ліпарити. Склад вулканічних вивержень залежить від різних причин. Просуваючись до поверхні, базальтова магма на своєму шляху може розплавляти навколишні породи та змішуватися з ними. Такий процес називається магматичною асиміляцією. Зміна складу вивержень відбувається також в силу магматичної диференціації, коли в розплаві виникають та ростуть кристали легких лужноземельних та важких магнезіально-залізистих силікатів. Щільність легких кристалів (польовий шпат та кварц) менша, ніж щільність розплаву, а важких (олівін, піроксен) − більша. Тому, якщо магматичний вогнище перебуває тривалий час у стані спокою, то в ньому легкі кристали починають спливати, а важкі − поринати. Одночасно відбувається розподіл розплаву. Більш легкий та багатий кремнеземом розплав накопичується у верхній частині магматичної камери, а важкий, збагачений залізом та магнієм, концентрується в її нижній частині.
Так як виверження зазвичай живляться з верхніх частин магматичного вогнища, то й склад порід при окремих спалахах вулканічної діяльності найчастіше відповідає ступеню магматичної диференціації у вогнищі.
Зазвичай вулканічні виверження починаються лавами базальтового складу, яким поступово на зміну приходять лави середнього та кислого складу. Такий ряд магматичної диференціації називається нормальним або гомодромним. Рідше зустрічається зворотний (антидромний) порядок вивержень.
У розрізі Вигорлат-Гутинської гряди переважають андезито-базальти та андезити, значно менше дацитів та ліпаритів. Склад порід та характер вивержень дають підстави припускати, що магматичні осередки, які живили вулкани цього району, розташовувалися у верхній мантії на глибинах понад 60 км.
Источник: Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель. – Ужгород: Карпаты, 1978. – 96 с.
Переклад О.Цапулич
Коментувати