НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПРОТИПАВОДКОВИЙ ЗАХИСТ. ПРИРОДНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПАВОДКІВ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
9. ПРОТИПАВОДКОВИЙ ЗАХИСТ ТА КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ
9.2 Протипаводковий захист
9.2.1 Природні умови формування паводків
Останні три десятиріччя характеризуються сталою тенденцією зміни кліматичних умов і збільшенням антропогенного навантаження на річковий стік. Ця обставина не могла не відбитися на факторах, які формують гідрологічний режим річкових систем і, зокрема, малих річок високо урбанізованих територій.
Згідно із статистичними даними за повторюваністю, територією розповсюдження та сумарним середньорічним збиткам, надзвичайні ситуації, пов’язані з водним фактором займають перше місце серед стихійних лих. Очікується, що кліматичні зміни можуть призвести до зростання масштабів і частоти прояву небезпечних природних явищ – катастрофічних повеней, паводків, селей, лавин, посух тощо.
Територія Закарпаття належить до одного з найбільш паводконебезпечних регіонів Європи, повторюваність паводків на її річках становить у середньому 3-8 разів на рік. Вони відзначаються потужністю та охопленням великих площ. Значні похили гірської місцевості зумовлюють швидкоплинний розвиток паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Паводки в басейн р. Тиса можуть формуватися у будь-який сезон, як результат зливових дощів, танення снігу або комбінації цих двох факторів. Танення снігу без дощів рідко трапляється в басейні Тиси і паводки такого типу не перевищують 10-12% від загальної кількості. Підвищення температури майже завжди супроводжується дощами. Таким чином, великі паводкові хвилі формуються частіше пізньої зими та ранньої весни.
Затоплення низинних частин басейну р. Тиса виникає, коли несприятливі метеорологічні, гідрологічні та морфологічні умови накладаються на насичений або замерзлий поверхневий шар землі, як результат раптового сніготанення, значних опадів або як результат підтоплення ґрунтовими водами. Цей стік або внутрішні води не можуть бути відведені з території гравітаційним шляхом і можуть завдати суттєвих збитків сільському господарству або навіть дорожній інфраструктурі та населеним пунктам. В долинах річок паводкові води розливаються, затоплюючи великі площі. На рис. 9.3 представлені збитки від найбільш потужних паводків, які пройшли на українській частині басейну р. Тиси останніми роками.
Рис. 9.3.Збитки від паводків в актуалізованих цінах 2010 року (млн. гривень)
Проблема захисту населення, господарчих об’єктів і сільськогосподарських угідь від затоплення паводковими водами р. Тиса та її приток була і залишається найбільш гострою для Закарпатської області.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати