НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ПРОГНОЗ ПОТРЕБ У ВОДІ. ПИТНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
7 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВОД
7.3 Прогнозні тенденції щодо ключових економічних характеристик
7.3.1. Прогноз потреб у воді.
7.3.1.1 Питне водопостачання.
Основні проблеми питного постачання області обговорені у розділі 7.2.1.1.Для вирішення проблеми якості питної води необхідно підняти частку використання підземних джерел для питних цілей з 74 до 100%. Для цього необхідно провести роботу з оновлення даних та затвердження запасів підземних вод, пошуку нових підземних джерел, розробити програму з буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин та тампонажу недіючих або безгосподарчих свердловин, провести реконструкцію діючих та будівництво нових станцій з водопідготовки та впровадити сучасні технології підготовки та знезараження води для питних цілей, забезпечити належне санітарне утримання зон водозаборів.
Проблема нерівномірності охоплення населення водопостачанням загостриться із збільшення його кількості, особливо частки міського. Це посилить тиск на інженерну мережу діючої структури міст.
Для вирішення цього завдання водопостачання існуючого та нового будівництва має здійснюватись на базі проведення комплексної реконструкції діючих систем водопостачання зі збільшенням, у разі необхідності, їхньої продуктивності. У разі відсутності систем централізованого водопостачання у населеному пункті – будівництво нового.
В області має бути розширена мережа водопостачання сільських населених пунктів, у першу чергу тих, що користуються неякісною водою. Для цього необхідно продовжити роботи з будівництва Пістрялівського групового водопроводу.
Для системи водопостачання області характерна наявність високих втрат, що пов’язана із споживчими та технологічними причинами. Проблема втрат тривалий час вирішується за рахунок економічних важелів (підвищення тарифів), які досягли найвищого в Україні рівня. Споживчі втрати можуть бути зменшені за рахунок покращення обліку використаної води, а раціональне використання води найкраще регулюється рівнем тарифів.
Проблема технологічних втрат має вирішуватись шляхом модернізації виробничої бази. До них відноситься проведення гідравлічних розрахунків для оптимізації роботи систем водопостачання, проведення реконструкції розподільчих систем питного забезпечення (як центральних водогонів, так і вуличних та внутрішньо-квартальних систем), використання нових методів відновлення трубопроводів, модернізація насосного обладнання з встановленням регуляторів обертів двигунів для економного використання електроенергії, зниження загальної енергоємності системи водопостачання.
Як варіант удосконалення системи водопостачання може розглядатися передача комунальних водоканалів у приватні руки. Позитивний досвід такого заходу вже отримано у в м. Берегове, де ситуація з питною водою та КОС за останні 2 роки суттєво покращилася за рахунок створення ТОВ «БЕРЕГВІЗ».
Запровадження зазначених заходів дозволить покращити питне обслуговування населення Закарпатської області на перспективу, найвірогідніше, без збільшення обсягів забору води.
Системи каналізації відносяться до об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, однак тривалий час через брак коштів їхній технічний стан не модернізувався, основні роботи були спрямовані на ліквідацію аварійних ситуацій, що виникали через зношеність обладнання.
З метою вирішення недостатнього ступеню охоплення населення каналізацією необхідно довести потужності систем водовідведення до потужностей систем водопостачання. Будівництво централізованих систем водовідведення у населених пунктах, де вони відсутні, у першу чергу, розширення каналізаційної мережі у сільській місцевості. Рекомендується створення централізованих систем каналізації з єдиними площадками очисних споруд для груп рекреаційних комплексів і селищ.
Для забезпечення безперебійного відведення стічних вод потрібно збільшити ефективність роботи діючих мереж водовідведення за рахунок їхньої реконструкції та збільшення потужності, чого частково вдалося досягнути у містах Ужгород та Мукачеве. Вказані міста сумарно скидають 89% стічних вод області, тому першочергова увага має бути направлена на вдосконалення КОС цих міст.
Збільшення потужності існуючих та будівництво нових очисних споруд каналізації.
На всіх КОС має бути запроваджений не менший від другого ступінь очистки стічних вод, новітні технології по переробці активного мулу. У містах Ужгород та Мукачеве необхідно запровадити поглиблений рівень вилучення азоту і фосфору.
Невідкладним завданням є відновлення очисних споруд у Міжгір’ї, Тячеві, Вишкові, Дубовому та Кобилецькій Поляні. Стічні води малих міст і селищ рекомендується очищувати на локальних очисних спорудах сучасного типу.
Для забезпечення нормального функціонування процесів біохімічного очищення і доочищення необхідно вдосконалити систему моніторингу скидів виробничих стічних вод у міську каналізацію.
Для подолання аварійного стану систем каналізації потрібно провести модернізацію виробничої бази, оновити каналізаційні насосні станції. Використовувати нові методи відновлення трубопроводів. Глибоко очищені води рекомендуються для використання в системах повторного водоспоживання промислових підприємств.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати