Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

ЗМІСТ

7 ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ВОД

7.2 Характеристика сучасного водокористування у басейні р. Тиса

7.2.2. Промислове водокористування

У структурі промислового виробництва Закарпатської області в 2010 р. переважала переробна промисловість (83,3%), з неї машинобудування становило 43,9%, харчова промисловість 13,8%. Відносна частка добувної промисловості не перевищувала 1,3% від всього промислового виробництва.

Склад стічних вод промислових підприємств пов’язаний з характером тех­нологічного процесу, в ході якого вода може використовуватись як теплоносій, розчинник, засіб для транспортування, для вилучення викидів і інших потреб.

У басейні р. Тиса, за звітністю 2ТП-Водгосп, водопостачання здійснюється на 170 промислових об’єктів, які у 2010 р. сумарно відібрали 2,25 млн. м³ води. Найбільшими споживачами води є підприємства з деревообробки, виробництва будівельних матеріалів та харчової промисловості, відповідно 23, 21 та 21%. Ще 17 % відбирається підприємствами, що працюють у галузі лісохімії. Внесок закладів інших галузей не перевищує декількох відсотків (рис. 7.10).

Рис. 7.10. Величина промислового водоспоживання та його розподіл за галузями виробництва у Закарпатській обл. у 2010 р.

Водопостачання промисловості переважно здійснюється за рахунок підземних джерел (73% у 2010 р.), з яких 65% забезпечується шахтно-кар’єрними водами. Враховуючи велику частку у промисловому водокористуванні харчової галузі, вірогідно, що приблизно такий же розподіл залишиться й надалі. Крім того, вища вартість підземних вод компенсується меншими затратами на її доочищення.

Аналіз тенденцій промислового водокористування у Закарпатській обл. свідчить про його значне скорочення протягом останніх 20-ти років. Це пояснюється двома причинами. По-перше, економіка області, як і країни в цілому, зазнала значної перебудови, що проявилося у суттєвому скороченні промислового виробництва. По-друге, економічні чинники стимулюють підприємства до впровадження безводних технологій, переходу на повторне водоспоживання або сучасні технології економного витрачання води. Це призвело до того, що протягом останніх 7–10 років показник водозабору для виробничих цілей змінювався мало.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція