Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

4  ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)

4.1 Поверхневі води

4.1.4 Гідроморфологічні зміни

4.1.4.2 Порушення гідравлічного зв’язку русла річки та прилеглої частини заплави

Зменшення природної заплави річки є фактором, який негативно впливає на екологічний стан водних тіл.

В басейні Тиси, насамперед, з метою протипаводкового захисту, станом на 1 січня 2012 р. збудовано та реконструйовано 765,5 км дамб (з них 690 км вздовж головних річок), переважно у рівнинній та передгірській місцевості. Захист життя та майна людей, господарської інфраструктури має не меншу важливість ніж добрий екологічний статус річок, тому будівництво та реконструкція протипаводкових дамб раніше, зараз і в майбутньому є абсолютно доцільним. Компромісом між збереженням природи та протипаводковим захистом є максимально широкий міждамбовий простір при будівництві нових дамб, будівництво польдерів, які б затоплювалися під час високих паводків, будівництво гідротехнічних споруд (наприклад, шлюзів) для подачі річкової води у заплавні озера та відрізані річкові рукави, а також демонтаж чи перенесення вглибину заплави вже збудованих дамб, там де зараз не існує нагальної потреби протипаводкового захисту. Останнім часом в Закарпатті протипаводкові дамби будуються локально для захисту того чи іншого населеного пункту чи господарського об’єкту, а не суцільно вздовж річки і це є наочним прикладом компромісу між природою та людиною.

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Дунайська конвенція