НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. ЗАБРУДНЕННЯ ПОЖИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ВІД ДИФУЗНИХ ДЖЕРЕЛ.
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
4 ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)
4.1 Поверхневі води
4.1.2. Забруднення поживними речовинами
4.1.2.2 Забруднення поживними речовинами від дифузних джерел
Під дифузними джерелами розуміють змив речовин з поверхні водозбору та ґрунтового шару зони промочування. Оцінка такого типу забруднень є найскладнішою, оскільки не може бути безпосередньо виміряна, а має бути оцінена через вірогідні шляхи надходження. Дифузний стік речовин може бути спричинений як природними факторами (опади, геологічна будова та склад ґрунтів), так і антропогенними, які у цьому випадку діють у якості непрямих чинників (ступінь розораності території, урожайність). Особливу небезпеку в басейні Тиси складає дифузне забруднення з території колишніх підприємств лісохімічної промисловості (Перечинський, Великобичківський та Свалявський лісохімкомбінати)..
У практиці МКЗД для оцінки дифузного забруднення використовується спеціально розроблена модель MONERIS.
Рис. 4.5. Концептуальна модель визначення дифузного надходження поживних речовин у поверхневі води за MONERIS
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати