Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

4  ВИЗНАЧЕННЯ ІСТОТНИХ ТИСКІВ (ГОЛОВНИХ ВОДНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ)

4.1 Поверхневі води

4.1.1. Забруднення органічними речовинами

Органічні речовини надходять до басейну р. Тиса через природні та антропогенні джерела забруднення. Природними джерелами забруднення органічними речовинами є ерозія ґрунтів, мертва флора та фауна, антропогенними – речовини, що надходять до водних об’єктів в процесі діяльності людини. Рівень забруднення поверхневих вод органічними речовинами характеризує стан кисневого режиму: вміст розчиненого кисню, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню (за значеннями перманганатної та біхроматної окислюваності).

Основні джерела забруднення органічними речовинами поверхневих вод басейну ріки Тиса:

–         комунальні стічні води

–         промисловість

–         сільське господарство.

В українській частині басейну р. Тиса знаходиться 19 населених пунктів з ЕН[1]>2000 (рис 4.1). Серед них місто Ужгород має ЕН > 100 000. До великих агломерацій відноситься також м. Мукачево з ЕН > 84 000. Всього у діапазоні ЕН 10–100 000 знаходиться 7 міст. Решта 11 населених пунктів складають розряд 2 000–10 000 ЕН.

Рисунок 4.1. Населені пункти в українській частині басейну р. Тиса з ЕН>2000

У 2010 році загальний об’єм стічних вод, скинутих у поверхневі водні об’єкти басейну р. Тиса склав: промисловість – 1,134 млн. куб м, сільське господарство – 1,510 млн. куб. м., житлово-комунальне – 38,43 млн. куб. м, інші (лісове господарство, транспорт) – 0,051 млн. куб. м. Діаграма розподілу об’ємів скидів по галузям наведена на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2. Діаграма об’ємів скидів за галузями, млн.м³, % (2010 р.)

Загальні об’єми скидів органічних речовин, що надійшли до басейну р. Тиса протягом 2008 – 2010 років наведено на рисунку 4.3.

Рисунок 4.3. Об’єми скидів органічних речовин, тис. т. (2010 р.)

З наведеного рисунку видно поступове зниження об’ємів скиду органічних речовин у поверхневі води, однак вплив органічного забруднення залишається достатньо значним.

---

[1] ЕН – (еквівалент населення) – визначає кількість розчиненого кисню, що витрачається на окиснення органічних речовин у стічних водах, які надійшли від однієї людини. 1 ЕН = 60 г О₂ (за БСК₅) /день

Наступна стаття

Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)

Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”

Tags: Водна рамкова директива, Дунайська конвенція