НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН УПРАВЛІННЯ БАСЕЙНОМ Р. ТИСА – УКРАЇНА. РЕЛЬЄФ.
 |
Проект Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій” |
2. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКОВОГО БАСЕЙНУ ТИСИ
2.1 Опис річкового басейну
2.1.2 Рельєф
Територія басейну Тиси розташована в межах двох орографічних районів. Більша її частина знаходиться в горах та передгір’ї Карпат, решта – на Угорській рівнині (Закарпатська низовина).
Басейн Тиси перерізають три групи хребтів, розділених між собою поздовжніми пониженнями. Основною центральною групою є ланцюг Полонинських гір, на півночі від них – Горгани, на півдні – Вигорлат Гутинський (вулканічний) хребет. На крайньому південному сході окремо виділяються Гуцульські Альпи.
Полонинський хребет простягається до східного кордону Закарпатської області, його довжина 180 км. Абсолютна висота збільшується з північного заходу на південний схід від 1400 м на полонині Рівна до 2000 м в Чорних горах, де знаходиться і найвища гора в Закарпатській області і України – Говерла, 2061 м над рівнем моря. Для Полонинських гір характерні широкі, плоскі вершини – полонини: Рівна, Боржава, Свидовець та інші.
Горгани діляться річками Мокрянкою, Тересвою, на Західні та Східні. Східні Горгани вище Західних: Боштул (1698 м), Сивуля (1815м).
В системі Вигорлат-Гутинського хребта знаходиться декілька гірських груп. На північному заході від річки Тиси знаходяться Вигорлатські гори, середня висота яких 800-1000 м. Найбільш високими є вершини Попрачний Верх (1020 м) і Великий Діл (1081 м). На північ від р. Тиси простягаються Гутинські гори, висота яких 700-800 м. Південні схили Вигорлат-Гутинських гір обрамлені смугою передгір’я шириною 30-40 км. Долинами приток Латориці і Боржави передгір’я розчленовані на окремі ували з широкими пласкими вершинами.
Полонинські гори відокремлені від Горган Центрально-Карпатським пониженням, а від Вигорлат-Гутинських – Внутрішньо-Карпатським пониженням. Центрально-Карпатське пониження простягається з південного сходу на північний захід. Це пониження по всій довжині до Ясінської улоговини є смугою низьких гір висотою 700-800 м. Внутрішньо-Карпатське пониження ділиться на три улоговини: Перечинську, Свалявську і Хустську.
Закарпатська низовина, яка займає біля 35% басейну, є рівниною з окремими гривами та горбами. В районі міста Берегово на рівнині знаходяться гори, утворені вулканічними породами.
Національний план управління басейном ріки Тиса – Україна (версія 3.0)
Виготовлено в рамках проекту Європейського Союзу “Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамзарської Конвенцій”
Коментувати