До змісту

Лебідь шипун − Cygnus olor Gm. Навесні 1968 р. пара лебедів залишилась на гніздуванні на оз. Перемуті Любомльського району Волинської області. У січні 1970 р. 12 шипунів сіли на воду струмка, що ніколи не замерзає в с. Баєві недалеко від Луцька. На цій водоймі вони були більше місяця.

Гуска сіра − Anser anser L. На сьогодні на Поділлі сіра гуска спорадично гніздиться на водоймах поблизу сіл Сураж і Бриків Тернопільської області. Під час весняного прольоту (перші зграї − 5. IV 1967 р.; 21. III 1968 р.; 30. III 1969 р.) гуси зупиняються на водоймах у Заложцях, Борсуках (Поділля), Грудках, Муравищах (Полісся), але тут не гніздиться. На водоймах у с. Суражі Тернопільської області окремі пари на гніздуванні трапляються не щороку. Влітку 1967 р. зареєстровано гніздування цих птахів на озерах у Ківерцівському районі Волинської області. Гнізда влаштовують на великих водоймах у густих заростях водно-болотної рослинності. Вони розміщуються на купинах або на стеблах минулорічного очерету. У кладці − до 6 яєць. У червні 1949 р. ми бачили одну дику гуску на водоймі Березняк недалеко від м. Комарного. Осінній проліт на Прикарпатті − у жовтні. Над Боржавською полониною (Українські Карпати) гуси сірі спостерігались нами 12. X 1951 р.

Живляться переважно рослинною їжею − ряскою, рдестом, плодами водяного горіха, насінням і стеблами сільськогосподарських злаків тощо.

Крижень − Anas platyrhyncha L. Численний вид качиних, що гніздиться на водоймах заходу УРСР. Весною прилітають рано. У Камінь-Каширському районі Волинської області зареєстровані в березні (10. III 1967 р., 21. III 1968 р., 8. IV 1969 р.). Облік чисельності (рис. 4) проводився у 1967 − 1968 рр. на постійних двокілометрових маршрутах поблизу р. Цир (Пнівнівське лісництво Волинської області). Максимальну кількість крижнів бачили у перших числах травня. На півночі Поділля з’являлись 11. III 1956 р., 18. III 1957 р., 13. III 1958 р., 4. III 1959 р., 10. III 1969 р., 2. III 1972 р. Масовий приліт на Прикарпаття відзначено в середніх числах березня. Незабаром після прильоту починається парування. Однак гніздовий період настає на Поділлі лише в першій декаді травня, на Прикарпатті − у другій декаді квітня, на Волинському Поліссі − з 8 квітня по 19 червня. 20. IV 1971 р. гніздо з 10 насидженими яйцями знайдено на р. Прип’яті поблизу с. Смоляри Волинської області. На озері в с. Княгиничах 14. IV 1950 р. виявлено кладку крижня з 9 яєць. Гніздо знайшли в кущах верб.

З яєць через три тижні вилупились каченята. Коло с. Черниць 28. IV того ж року знайдено гніздо з трьома насидженими яйцями, а 25 і 29. V 1950 р. в с. Княгиничах виявлені гнізда крижнів: одне − серед посіву жита на віддалі 500 м від води, а друге − в кущах верби. В останньому було 11 яєць, з яких через два дні вилупились каченята.

Рис. Облік чисельності крижня в 1967 − 1968 рр. на трьох двокілометрових маршрутах у Пнівнівському лісництві Волинської області.

На Поділлі гнізда знайдені 6. V 1958 р. − 3 яйця, 5. V 1958 р. − 9 яєць. 18. V 1971 р. С. В. Шевченко виявив кладку крижня з 12 насиджених яєць у кварталі 62 Страдчанського лісництва Львівської області. Гніздо було розташоване у соснових культурах на відстані кількох сот метрів від Янівського ставу. Цей цікавий випадок свідчить про те, що, ховаючись від переслідування на ставах, крижні можуть гніздитися далеко від води. Період висиджування триває 22 − 23 дні. Часто внаслідок підвищення рівня води ранні кладки крякви гинуть. У таких випадках бувають повторні кладки. Наприклад, на луках сіл Борщівки, Новоставу Тернопільської області гнізда виявлені 26. V 1958 р. (2 свіжих яйця), 3. VI 1958 р. − 7 свіжих яєць. На луках понад р. Верещицею біля с. Черлян Львівської області свіжі кладки з 4 − 5 яйцями знайдені 19 і 20. V 1972 р. Перельоти молодняка з водойм на полях ми зареєстрували лише в останні дні липня − перші дні серпня. На Поділлі (Волочиський район Хмельницької області) 7. VIII 1972 р. на Захаровецьких водоймах в час перельоту ми нарахували 97 крижнів, а 8. VIII того ж року на Новобубнівському ставі − понад 250. У першій декаді серпня крижні закінчують линяння. На деяких водоймах вони затримуються до першої декади грудня, як це було в теплі осені 1961, 1967 і 1971 років. У Закарпатті часто зимують на р. Тисі коло с. Вилок.

Аналіз шлунків крижнів, здобутих у серпні − вересні на півночі Поділля, показав, що в цей період вони живляться насінням очерету, рдесту, різних осок тощо. У деяких шлунках було багато проса, а також молюсків, личинок комарів, жуків-водолюбів, клопів. У Львівській області (с. Страдч) у шлунках цих качок виявлені дрібні озерні і ставкові жаби. Середня вага самців − 110 г, самок − 980 г.

Нерозень − Anas strepera strepera L. На обстеженій території на гніздуванні трапляється спорадично. Найчастіше його можна знайти в північних районах Волинського Полісся і Поділля, рідше − у Прикарпатті. Цих птахів бачили на оз. Тур 5. IV 1962 р., на Дністрі, Пруту, Сереті та Черемоші − у кінці березня. Один екземпляр здобуто 17. VI 1949 р. на озері в с. Отеневичах Львівської області. Улюблені стації − відкриті водойми. Гніздо влаштовує на березі. У кладці − до 10 яєць. Строки кладок такі ж, як у крижня. Коло с. Дунаева Кременецького району Тернопільської області 8. V 1958 р. у гнізді виявлено одне свіже яйце. 16. V 1958 р. коло с. Борки тієї ж області знайдено гніздо з 5 свіжими яйцями. Виводок нерозня в 1947 р. зареєстровано на ставу в с. Ставчанах Чернівецької області. Осінній переліт закінчується у перших числах листопада. Живиться рослинною їжею. Вага − близько 1000 г.

Шилохвіст європейсько-азіатська − Anas acuta acuta L. На Волинському Поліссі тепер рідкісний гніздовий птах. Найчастіше спостерігається восени (вересень).

Здобута 22. VIII 1971 р. на р. Прип’яті біля с. Хоцунь Любешівського району Волинської області. Зведення про гніздування фрагментарні. Одна кладка на озері в Ратнівському районі Волинської області знайдена 24 травня.

Чирок-тріскунок − Anas querquedula L. Один зі звичайних гніздових видів гусиних західних областей України. Ми бачили його на всіх великих обстежених водоймах. Прилітає у кінці березня. Перших чирків зареєстрували 27. III 1956 р., 27. III 1957 р., 2. IV 1958 р., 3. IV 1959 р. (Кременецький район Тернопільської області). На Волинському Поліссі вони з’являлись 18 березня. Гніздування на Волинському Поліссі та Поділлі починають в кінці квітня. У с. Великих Бірках Тернопільської області 30. IV 1956 р. знайдено гніздо з 2 яйцями. На лузі в с. Борщівці 27. V 1958 р. та 23. V 1961 р. знайдено гнізда чирків з 9 і 10 насидженими яйцями. На Прикарпатті строки відкладання перших яєць такі ж. У с. Рудниках 29. IV 1950 р. знайдено гніздо з 2 яйцями. На водоймах в с. Княгиничі гнізда виявлені 7. V 1950 р. (6 насиджених яєць), 16. V 1950 р. (11 насиджених яєць). За період з 20. IV по 18. VI 1970 р. на водоймах у с. Рудниках виявлено вісім (56 яєць), а в с. Княгиничі − шість (42 яєць), у с. Васючин − троє гнізд (18 яєць). Отже, гніздовий період у чирка-тріскуна в районах, розташованих на північ від Карпат, триває з кінця квітня до другої декади червня. Висиджування яєць − 3 тижні. На основі спостережень, проведених на водоймах в с. Рудниках, Отеневичах з 10 червня по 10 серпня, з’ясовано, що молодняк встає «на крило» у другій половині червня (Тарасова, 1952). Осінній відліт − з кінця серпня, весь вересень і жовтень. 16. X 1960 р. коло с. Любеня Великого ми бачили зграйку, що складалася більш ніж з 30 птахів.

Живиться ця качка мішаним кормом: насінням культурних і болотних рослин, листям і стеблами рдестів, водяною гречкою, молодими пагонами очерету, ряскою, водяними комахами, павуками та іншими безхребетними. Вага дорослих птахів восени досягає 450 г.

Чирок – свистунок − Anas сгесса crecca L. На гніздуванні зазначені на Волинському Поліссі. Кладки з 8 − 10 яєць зареєстровані на оз. Тур 10 і 27. V 1954 р., 19 і 23. V 1956 р., 10 і 27. V 1959 р. Не виключена можливість гніздування окремих пар у Закарпатті, на Поділлі та Прикарпатті. У Чернівецькій області цей вид гніздиться в тих же місцях, що й чирок-тріскунок. Ми спостерігали цю качку під час осіннього прольоту в північних районах Волинської та Тернопільської областей. 10. X 1971 р. у заплавах р. Прип’яті біля с. Хоцунь Волинської області цих качок вже не бачили.

Широконіска − Anas clypeata L. У Закарпатті, на Прикарпатті та Волинському Поліссі − рідкісний гніздовий вид. У 1950 р. самки були здобуті 24 травня в с. Отеневичах і 17 червня − в с. Рудниках. У яєчниках першої самки виявлено 11 яєць. Досить часто трапляється під час осіннього прольоту. Середня вага − 830 г.

Гоголь − Bucephala clangula L. Зареєстрований під час весняного і осіннього перельотів. Трапляється спорадично на великих водоймах: Шацьких і Заболотівських озерах Волинської області, в селах Заложцях, Брикові, Борсуках, Бережцях Тернопільської області. 9. VI 1956 р. гоголь (?) здобутий на оз. Тур, а 17. XII 1963 р. (*) − на ставу в с. Бережцях. Окремі особини гоголя, за свідченням О. М. Клітіна (1959), зимують на р. Черемоші у Чернівецькій області.

Чернь білоока (чорнушка) − Aythia nyroca Giild. Звичайний вид качиних, що гніздиться на Волинському Поліссі. На Поділлі, Прикарпатті та Закарпатті його називають «чорнушка». На Прикарпатті з’являється в квітні. Зареєстрований 1. IV 1971 р. на водоймах поблизу с. Липи Горохівського району Волинської області. На ставах в с. Рудниках Львівської області парування цих птахів спостерігалось 13 − 17. V 1970 р. Гніздиться у густих заростях макрогідрофільних рослин. Гнізда на ставах і в с. Пищатинцях Тернопільської області знаходили 17. V 1955 р. (6 свіжих яєць). На оз. Тур кладки зареєстровані з 24 травня по 16 червня. 26. VI 1950 р. у с. Рудниках виявлена кладка з 6 насидженими яйцями. Через день з яєць вилупились пташенята. За період з 20. V по 10. VI 1950 р. виявлено четверо гнізд: три в с. Рудниках, одне в с. Васючині. У Чернівецькій області трапляються на гніздуванні на ставах Кіцманського рибгоспу. Живиться переважно рослинною їжею. Вага самців − 590 г, самок − 560 г.

Чернь червоноголова (попелюх) − Aythia ferina ferina L. Гніздовий птах заходу України. Прилітає в середині березня, іноді пізніше (оз. Тур, 4. IV 1962 р.), заселює невеликі водойми, покриті очеретом, осокою тощо. Гнізда знаходили на водоймах коло с. Бережців Тернопільської області. У кладці до 12 світло-зелених яєць. Молодняк з’являється у кінці червня. Особливо багато молодих попелюхів спостерігав І. К. Ярмош на водоймах с. Несвичі Волинської області з 1 по 11. VII 1971 р. Кожний виводок складався з 7 − 10 молодих і тримався у певному місці акваторії. Пташенята встають «на крило» в кінці червня. Вилинялих самців ми бачили 22. VII 1964 р. на Дністрі коло с. Устечко Тернопільської області. Живляться переважно насінням і вегетативними органами болотяно-водних рослин.

Турпан − Melanitta fusca L. Весняний переліт цих птахів − у березні. На гніздуванні в обстежених областях УРСР не виявлений. Найчастіше трапляється на осінньому перельоті. 1.Х 1955 р. здобутий на водоймі між с. Бриковим Тернопільської і с. Вілією Хмельницької області. Кісткові залишки турпана знайдено в червні 1957 р. серед інших ранньоголоценових хребетних у травертинових відкладах с. Переволок Бучацького району Тернопільської області.

Джерело:  Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України. В-во Львівського ун-ту. 1973, 257ст.

Tags: птахи, Татаринов К.А.