Ліс – не тільки деревина, а й багата скарбниця дикорослих плодів і ягід, грибів і лікарської сировини, цілющого карпатського меду і корисної лісової фауни. Заготівля лісових плодів, ягід, горіхів, грибів та інших продуктів посідає значне місце в постачанні населення додатковими продуктами харчування. Плоди багатьох дикорослих плодово-ягідних рослин відзначаються тонким ароматом і відмінним смаком, якими не […]
Для вирощування одного покоління лісу – від появи самосіву чи посадки сіянців до отримання стиглого насадження – потрібен тривалий час. Залежно від деревної породи, грунтово-кліматичних умов, технічних вимог до сортиментів деревини, повинно минути від кількох десятків до 100 і більше років. Головні рубки у віці стиглості щороку здійснюються на відносно малій лісовій площі. А для […]
Природна флора Карпат нараховує понад 2300 видів і форм рослин. Поряд з аборигенними видами в лісах області ростуть і чужоземні рослини – екзоти. У рослинному світі Карпат нараховується понад 1000 різних їх видів і форм. Введення іноземних деревних порід в області розпочалося дуже давно. Плодові дерева: волоський горіх, їстівний каштан, виноград було завезено на Закарпаття […]
Сучасному лісовому господарству властива велика увага до організації лісонасіннєвої справи. Адже питома вага лісових культур у загальному обсязі лісовідновлення неухильно зростає. Чимало нових лісів створюється і на Закарпатті. За останні роки лісівниками області проведено лісокультурні роботи на площі понад 40 тис. га, в тому числі посаджено лісу – 8200 га. Переважна кількість насіння заготовляється на […]
Під приполонинними лісами слід розуміти більш або менш широку смугу (до 500 м), де лісова рослинність, перебуваючи у крайніх умовах зростання й розвитку, починає поступатися безлісним рослинним угрупованням з висотою дерев мінімум 5 м та зімкнутістю крони 0,3–0,4 і площею мінімум 1 га. Приполонинні ліси в літературі часто називають верхньою межею лісу. На шляху поширення […]
В області під хвойними лісами зайнято близько 33 % загальної площі, які мають понад 40 % запасів деревини, що в абсолютному обсязі перевищує 65 млн. м3. Ці ліси представлені значною кількістю лісоутворюючих деревних порід. Серед аборигенних хвойних дерев і чагарників нараховується десять видів. Поряд з найбільш поширеною, органічно пов’язаною з карпатським ландшафтом ялиною європейською і […]
У лісовому фонді області майже 70 % території становлять листяні ліси. За своїм складом виділяють дубові рівнинні ліси, дубово-букові передгірні й нижньогірні, букові гірські, буково-ялицеві гірські та буково-ялицево-ялинові гірські ліси. Поширення цих угруповань, їх географічне розміщення прийнято за основу ряду схем районування лісів Українських Карпат (С. М. Стойко, 1969 та інші). Дубові ліси. Однією з […]
Важливе екологічне й народногосподарське значення для Карпат має розподіл лісів за віком, головною породою та продуктивністю. За віковою структурою ліси області наближаються до нормальної. Однак на долю молодників і середньовікових насаджень приходиться дещо більше площі (70%), а на пристигаючі – нижче норми (10%). Стиглі й перестійні ліси займають близько 20% території держлісфонду. За породним складом […]
В умовах прискореного розвитку науково-технічного прогресу й інтенсивної господарської діяльності людини раціональне використання природних ресурсів, у тому числі лісів, їх охорона й відновлення набули загальнодержавного й біосферного значення. З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс посідає особливе місце. Це найдосконаліший комплекс, що дає понад 20 тисяч видів цінної продукції. Ліси – головне […]
Праліси Ужанського НПП – складова частина Світової природної спадщини ЮНЕСКО.
А А. ГІРІЦ, I. В. СМОЛАНКА, А. С МИКИТЧИН, І. М. БАЛОГ Комахи можуть по запаху швидко знаходити джерело поживи, певні кормові рослини та особин іншої статі. Тому пастки з цими речовинами можна використовувати для сигналізації масового розмноження шкідників. При цьому принади комбінуються з інсектицидами, а також для винищення шкідників застосовуються стерильні самці.
П. C. КАПЛУНОВСЬКИЙ Необхідність турботи про генетичні властивості лісу викликана тим, що експлуатація та штучне відновлення насаджень спричиняють значні зміни у біологічному комплексі форм, що утворюють природні ліси. Порушується їх популяційна структура. Якщо цей процес не регулюється свідомою діяльністю людини, то здебільшого призводить до негативних наслідків.
В. I. КОМЕНДАР, С. С. ФОДОР, К. В. МАНІВЧУК Під верхньою межею лісу, вслід за іншими авторами (Лесков, 1932, Крилова, 1951; Горчаковський, 1954; Коліщук, 1960; Somora, 1969; Комендар, 1970; Plesnik, 1971), ми розуміємо не лінію, а більш або менш широку смугу (100—200 м) з висотою дерев мінімум 5 м, зімкненістю крон 0,3—0,4 і площею мінімум […]
Перевірка КРУ у 2011 році виявила кричущі, багатомільйонні зловживання та безгосподарність у гірських масивах краю…
Закарпатська область географічне розташована на крайньому заході України, займає площу 12,8 тис. км2. Тут проживає 1 млн. 257 тис. чоловік або в середньому близько 100 чоловік на 1 квадратний кілометр.
У 2010 році проводилося чергове базове лісовпорядкування в усіх державних підприємствах Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства, в тому числі в ДП „Великоберезнянське лісове господарство”, три лісництва якого входять до складу Ужанського національного природного парку без вилучення земель у лісгоспу (Волосянківське, Жорнавське і Костринське). У двох останніх лісництвах таксацію лісу і обстеження природних комплексів […]
С. С. ФОДОР, кандидат біологічних наук, доцент Ужгородського держуніверситету Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966 Стаття наявна тільки на російській мові
С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966 Стаття наявна тільки на російській мові
С. М. СТОЙКО, кандидат біологічних наук, доцент Інституту ботаніки АН УРСР Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966 Стаття наявна тільки на російській мові
В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966 Стаття наявна тільки на російській мові
В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966 Стаття наявна тільки на російській мові
В. І. КОМЕНДАР, кандидат біологічних наук, зав. кафедрою морфології та систематики рослин Ужгородського держуніверситету Джерело: Карпатские заповедники. Ужгород: Карпаты, 1966 Стаття наявна тільки на російській мові
Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на http://carpaty.net
Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com
