Цей маршрут належить до категорії складних як за тривалістю, протяжністю, так і за сумарним вертикальним підйомом. Для подолання цього маршруту необхідна ретельна підготовка. У той самий час, любителі гірських походів зможуть отримати масу вражень від сценічних видів гірських хребтів, полонин, лісів. Часто цей маршрут зв’язують з походом Свидовецьким Хребтом.

Добиратися до початку маршруту краще за все маршрутними автобусами або маршрутними таксі “Рахів – Ясіня”. Не складе великих труднощів залишити під наглядом місцевих жителів ваш особистий автомобіль де-небудь поблизу маленьких ресторанчиків або приватних будинків. Залізничний транспорт також може виявитися зручним для досягнення початкового пункту маршруту.

Початок маршруту – контрольний пункт “Поворот на Драгобрат” – знаходиться біля центральної дороги Рахів – Івано-Франківськ Р03, на відстані 6 кілометрів від смт Ясіня (турбаза “Едельвейс”) і на відстані 20.7 км від межі м.Рахів (поворот на с.Богдан). Місце, де струмок Свидовець впадає в річку Тиса, і є відправною точкою нашого маршруту. Головний напрям руху на г.Близниця — на захід. Спочатку дорога, звиваючись уздовж струмка, йде на північний захід і через 3 км повертає на південний захід.
Пройшовши більш як 500 метрів, ви вийдете на міст, від якого до бази Рятувальників (висота 873 м), триповерхової дерев’яної будівлі, 600 метрів. Зазвичай на початкову частину маршруту йде 1.5 години. Далі починаються підйоми. Рухаючись кам’янистою дорогою на північний захід від бази, через 430 метрів переходимо через дерев’яний міст, потім повертаємо на захід. Після наступних 100 м переходимо такий же дерев’яний міст і йдемо по дорозі на південь. Через 200 метрів наша лісова дорога вигинаючись йде на південний схід. Наступні 0.6 км. слід бути уважним і не пропустити стару лісовозну дорогу, що йде на захід (вправо за ходом руху). Вийшовши на зарослу покинуту лісовозну дорогу ви маєте прекрасну можливість здолати маловідвідувані людьми місця, де можливо побачити лісового оленя або козулю. Перші 500 метрів дорога веде строго на захід, наступні 500 м через зарості молодих дерев і кущів на північний захід.
Пройшовши цей відрізок шляху з перепадом висот в 140 метрів повертаєте на південний захід та підіймаєтеся вгору лісистим крутим схилом. Через 500 м ви виходите на широку стежку, яка тягнеться в тому ж напрямі, на південний захід. Далі стежка проходить уздовж крутого схилу над ущелиною, опускається вниз до струмка, переходить на його лівий берег і виходить до ферми. Тут, на висоті 1380 метрів над рівнем моря знаходиться літнє стійбище овець і коней, тимчасове житло пастухів. З цих місць добре видно вершини Малої та Великої Близниці. Від ферми до Близниці 1.5 км. шляху і 500 метрів вертикального підйому. Стежка пролягає до г.Близниця (південно-західний напрям) через улоговину і через 900 метрів повертає на північно-західний крутий схил, після 450 метрів підйому виходить на траверсну стежку. Останні 170 метрів і ви на вершині Близниці. Там встановлена чотиригранна металева призма заввишки близько двох метрів, зварена з металевого кута. В ясну погоду з цієї вершини, в південно-східному напрямі, добре видно гору Петрос, ліворуч за нею г.Говерлу, справа частину Чорногірського хребта. На північному сході помітно розтягнулося селище Ясіня. Прямо внизу, у північному напрямі, затишно розмістилися озеро Івор, гірськолижна і туристична база Драгобрат. Трохи лівіше височіє гора Стіг – улюблене місце багатьох гірськолижників. На північний захід тягнуться хребти Апшинець і Свидовець (див.фото). У тому ж напрямі помітна гора Догяска, що знаходиться на вершині вигнутого хребта. Зліва від г.Догяски видно г.Унгаряска та г.Трояска. У західному напрямі примикають ур. Веденеська Полонина та г. Малий Менчул. Маршрут триває в північно-західному напрямі на г.Догяска, відстань до якої 9.3 кілометри. Ця ділянка маршруту проходить по добре вибитій стежці, яка йде то траверсом, то підіймається на гребінь хребта. Тут багато висотних перепадів: від висоти 1,548 м.н.р.м. до висоти 1,761 м.н.р.м. Місцевість відкрита, без дерев і кущів. Сховатися в негоду можливо тільки в невеликих улоговинках.
Прекрасні види схилів гір, дзеркальні відблиски унікальних високогірних озер надихають будь-якого туриста, який досяг цього зелено-голубого високогір’я. Спускаємося вузькою стежкою строго на північ та через 2.1 км.(близько 60 хв. ходу) виходимо на розвилку стежок, одна з яких веде вниз (вправо) на схід, а інша йде вліво (північний захід) в обхід г.Стіг, нашим маршрутом. Перед поворотом, внизу справа, видно озеро Івор та турбазу Драгобрат. Наступним контрольним пунктом (КП “Озера”) будуть два невеликі озерця (ліворуч по ходу), до яких 3.6 км від розвилки. Далі стежка помалу завертає вліво і через 2.2 км., на розвилці, повертає на захід, убік г.Догяска. Ліворуч за ходом руху лежить велике озеро Герешаска, захищене півколом Апшинського хребта і горою Догяска. У літній час на прилеглій до озера полонині випасають табуни коней і овець. Пройшовши 1.4 кілометра в західному напрямі ви досягнете вершини г.Догяска.
З цієї висоти прекрасно видно увесь шлях від Близниці. Тепер стежка міняє свій напрям у бік північного заходу, вздовж хребта Свидовець, сходить вниз і через 1.7 км. перетинає траверсну дорогу. Далі шлях лежить строго на захід (згорнути вліво), в обхід г.Унгаряска. Через 2.1 км. дорога змінює напрям на північно-західний і протягом одного кілометра підходить до декількох джерел (КП “Джерела”).
У цьому місці, на розкішних полонинах, в оточенні соковитих трав і високогірних квітів туристи часто зупиняються на ночівлю. Тут місцеві пастухи і жителі низовини заготовлюють для худоби траву на зиму. Від джерел проходимо майже 800 м на північний захід до наступної розвилки і різко міняємо напрям на південно-західний (беремо вліво), у напрямі г.Темпа. Відстань до г.Темпа складає 5 км. Спочатку обходимо вершину г.Мала Куртяска траверсом на висоті 1,616 м.н.р.м., потім переходимо вершину г.Велика Куртяска (1,621 м.н.р.м.).
Потім сходимо трохи вниз в сідловину на відмітку 1,548 м.н.р.м. і звідти через 1.3 км виходимо на вершину г.Темпа (1,634 м.н.р.м).
Вершина г.Темпа (1,635 м.н.р.м.) є невеликою півсферою, з майже пласкою поверхнею. Тут немає ніяких відмітних знаків. У східному напрямі від гори тягнеться Свидовецький хребет з вершиною Унгаряска, з південного заходу примикає хребет Шанта. По курсу північний захід лежать гори Шланська (1,456 м.н.р.м.) і Стоги (1,336 м.н.р.м.), ліворуч в міжгір’ї видніється смт Усть-Чорна (див.фото). Від г.Темпа до смт Усть-Чорна 12.2 кілометра, трохи більше 4 годин ходьби. Наша стежка проходить наступні 3.8 км хребтом, перетинає вершини Шланська, Стоги, висоту 1,378 м і заходить в ліс. Далі стежка звивається лісом, повільно схиляючись на захід, опускається на висоту 1,175 метрів і несподівано виходить на полянку, де встановлена дерев’яна колиба. Через наступні 1.5 км стежка приводить до великої поляни, яка розташована з нахилом у бік південного заходу. Тут легко збитися зі шляху, якщо перетинати поляну прямо у західний бік. Вийшовши на середину лугу, візьміть вліво, до межі лісу у південно-західний бік. Від цього місця до краю села Усть-Чорна 780 метрів. У с.Усть-Чорна можна стати на ночівлю і з ранку продовжити подорож.
Завершальна частина маршруту смт Усть-Чорна — смт Колочава складає 30.2 км. В центрі села треба звернути на вулицю, що йде на південний захід, повз кладовище. Від повороту підіймаємося лісом вгору і через 3.5 км виходимо з лісосмуги на полонину (1,130 м.н.р.м.). Далі хребтом Красна рухаємося в північно-західному напрямі, увесь час набираючи висоту. Через дві години і 30 хвилин, пройшовши 5 км., досягаємо вершини г.Климова (1,492 м.н.р.м.). Потім повертаємо на південний захід, і пройшовши 1 км змінюємо напрям руху на північно-західний.
Сходимо вниз дуже крутим і кам’янистим схилом, досягаємо сідловини (1,250 м.н.р.м.), після чого підіймаємося вгору. Через 800 метрів стежка повертає строго на захід і тягнеться ще 1 км до розвилки. На розвилці йдемо правим траверсом в обхід гори Гропа, уздовж західного схилу. На обхідному траверсі знаходиться джерело. До цього контрольного пункту буде вже пройдено майже 13 км. Час розгледіти місце для ночівлі. Тут можна опуститися до лісу та стати на ночівлю.
Продовжуємо рух від відміченого місця – передбачуваної ночівлі. Попереду, в північному напрямі уздовж хребта Красна знаходиться г.Сигланський. Цю вершину теж обходимо траверсом на висоті близько 1,515 м.н.р.м. Далі виходимо на дорогу, яка прокладена вершинами хребта, і йдемо в північно-західному напрямі, у бік висотної металевої конструкції, колишньої радіовежі. Пройшовши трохи більше 4 кілометрів підходимо до розвилки доріг, одна з яких веде до г.Топас, на якій височіє радіощогла, а інша опускається хребтом Квасний (північний схід) до селища Колочава. З цього місця видно і саме смт Колочава (курс на північ).
Гора Топас (1,543 м.н.р.м.), де встановлена вежа, знаходиться на відстані близько 1 км від цього перехрестя. Частина зрізаної вершини, є зручним оглядовим майданчиком, і дає прекрасну можливість для орієнтування. Позаду вершини, в західному напрямі лежить маршрут до Вільшанського водосховища, яке живить Теребле-Рікську гідроелектростанцію.
Проте, наш маршрут лежить у бік хребта Квасний. Наступні 4.5 км. належить пройти крутим відкритим схилом до вершини г. Квасний Верх, і знизитися до відмітки 964 м.н.р.м. Далі звивиста дорога повертає на північний схід, проходить через ліс, перетинає струмок і впирається в околицю села. З околиць до центру села трохи більше 2 км. Якщо, з яких-небудь причин ви спізнилися на останній рейсовий автобус, то в межах с. Колочава знайдеться досить місця для розміщення наметів і безпечної ночівлі.
Місцева дітвора оточить вас своєю цікавістю і запропонує доброзичливу допомогу в зборі хмизу для вогнища, придбанні молока або сиру з найближчих будинків.