Регіональний інформаційний центр "Карпати"
enruuk
 

“Лінія Арпада” – військово-оборонна система німецької армії та її союзників (Угорщини) другої світової війни, укріплена потужними інженерними спорудами, створена вздовж старого державного кордону, який простягався через весь Карпатський хребет довжиною понад 300 км. з 30 вузлами ешелонованої оборони вглиб на 100 – 120 км.

Будівництво цієї системи було розпочато ще до початку Великої Вітчизняної війни в 1940-му і продовжувалось до 1943 року. В будівництві брали участь військовополонені (в основному серби), місцеве населення і інші наймані працівники, а також євреї. Роботи були каторжні.

В той час у Східних Карпатах тримала оборону армійська група під командуванням генерал-полковника Хейнріца (перша німецька танкова і перша угорська армії), в яких нараховувалось 320 тисяч солдат і офіцерів, понад 2500 гармат і мінометів, 25 танків. Ця система об’єднувала 99 оборонних пунктів, 760 залізобетонних і 440 дерев’яно-земляних споруд, 440 вогневих майданчиків, 400 кілометрів траншей і стрілецьких окопів. Надзвичайно сильні укріплення було створено в районі руського перевалу, на Ужгородському, Мукачівському, Хустському, Ясінському, Сигітському напрямках, які вважалися основними. Велика кількість інженерних споруд Хустського напрямку саме і знаходиться на території національного природного парку “Синевир”. Це були багаточисленні протитанкові піраміди і загородження, мінні поля, залізобетонні і дерев’яно-земляні споруди (бункери), доти, дзоти, бліндажі, склади і так далі. Між селами Синевир і Синевирська Поляна й зараз знаходиться понад сто залізобетонних бункерів, які ще добре збереглися.

Чому не проходили бої на території Хустського напрямку? Червона армія була непогано обізнана з оборонною системою цього регіону і, вибравши правильний тактичний хід, наступала в інших напрямках. Тому цілий ряд сіл: Син. Поляна, Синевир, Негровець, Колочава – визволені 23 жовтня 1944 року. Майже всі укріплення були залишені замінованими і саперам довелося добре попрацювати, щоб розмінувати їх. Однак, без жертв серед місцевого населення не обійшлось. На мінах підірвалось і загинуло 6 чоловік, мешканців Тереблянської долини.

Назва оборонної системи походить від слова Арпад (Арпадовичі) династії угорських князів (889-1001 pp.), потім королів (1001-1301 pp.). Князь Арпад у 889 році об’єднав угорські племена і заснував угорську державу.

В 20 – 40 роках XX століття наш край знаходився під чеською владою. В першій половині березня 1939 року між союзниками Німеччиною і Угорщиною було досягнуто угоди про повну окупацію Закарпаття угорськими військами.

15 березня 1939 року Німеччина нападає на Чехію і в цей день Угорщина починає повне загарбання Закарпаття. Чехословацькі війська, які дислокувались у Закарпатті в той час, відмовилися виступати проти Угорщини. У Карпатській Україні (президент Августин Волошин) не було інших захисників, крім січовиків-добровольців, тому бої тривали всього три дні. За цей час загинуло понад 6 тисяч стрільців-патріотів. 18 березня 1939 року угорська армія зайняла Закарпаття і вже в цьому році починаються проектно-пошукові, а в наступному 1940 році будівельно-монтажні роботи оборонної системи, яка і названа в честь засновника угорської держави. Про боєздатність оборонної системи “Лінія Арпада” говорить той факт, що перед наступом Радянської армії на Карпати (з просуванням її на Захід), 5 серпня 1944 року було створено четвертий Український фронт (командуючий генерал армії Петров). До його складу ввійшли перша гвардійська та 18 армії першого Українського фронту, управління повітряної армії з резерву ставки танкової артилерійської групи і інші підсилення. Величезних втрат понесли обидві воюючі сторони, особливо в напрямках Сегет, Ясіня, Рава Руська.

Два роки тому в НПП “Синевир” було створено туристичний маршрут-екскурсію, який так і названо “Лінія Арпада”. Тут можна більш досконало ознайомитись з історією цієї оборонної системи.

А на одному з об’єктів колишньої оборонної системи “Лінія Арпада” – залізобетонному бункері, який під час другої світової війни використовувався з метою випікання хліба для австро-угорських солдат і офіцерів, національним природним парком “Синевир”, з хвойного бруса зведено ще два поверхи та оригінальний дах, покритий дранкою. В результаті цей казковий будиночок тепло приймає гостей.

Джерело: Науково-популярне видання “Дивовижний край легенд”. Відповідальний за випуск: І.С.Дербак, Ю.Ю.Тюх.

Tags: ,

Коментувати

Використання матеріалів сайта можливе лише при наявності активного посилання на  http://carpaty.net

Copyright © Регіональний Інформаційний Центр "Карпати" E-mail: carpaty.net@gmail.com