Історія цієї гори, що неподалік села Велятина, така: розгулювався в цих лісах Пинтя, з дерев’яної гармати розбив Хустський замок, стару кобилу пустив з повними бесагами золота, а сам із своїми хлопцями пішки подався до своєї коханої в Ясіня.

Отож паслась собі кобила на Затисянській горі й потрохи розгублювала багатства. Приходили на цю гору люди, шукали розгублені «золоті монети». Відтоді і назвали цю гору Кобилою. Від заходу цієї гори є полянка, на котрій виблискує від сонця Пинтєва криниця. А коло криниці — велика кам’яна плита, на якій викарбувані слова, які приписують легендарному Пинті. Вище криниці є Пинтєва пивниця, до якої веде залізна брама. Посередині пивниці кам’яний стіл, на якому перед першою світовою війною вівчарі знайшли свічку, що засвідчує будні людей.

Джерело: Хуст над Тисою . Бокор: Ужгород, 1992