Чистець лісовий (Stachys sylvatica L.). Російська назва — чистец лесной; місцева — бабка лісова, буковиця, колосниця, колопитце, м’ята дика.

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30—120 см з неприємним запахом, з родини губоцвітних (Labiatae). Кореневище розташоване під поверхнею грунту, повзуче, у вузлах вкорінюється. Стебло чотиригранне пряме. Листки супротивні, цілі, черешкові, темно-зелені, загострені, велико-зарубчасто-пилчасті. Рослина опушена. Квітки зібрані кільцями в пазухах верхніх листків. Чашечка з 5 загостреними зубцями. Віночок двогубий темно-червоний або темно-пурпуровий з білими плямками на нижній губі. Тичинок 4. Плід — горішок. Цвіте в червні—липні.

Чистець лісовий.

Росте в лісах, по чагарниках поодиноко або невеличкими групками.

Застосування. В медицині використовується надземна частина рослини — трава (Herba stachys silvaticae), яка містить бетаїнові сполуки: бетаїн, бетоніцин, турицин, тригонеллин, аллаптоін, стахидрин, холин, дубильні речовини, органічні кислоти, ефірну олію, вуглеводи тощо.

Препарати чистецю вживаються в медицині в акушерсько-гінекологічній практиці в післяродовий період (при кровотечах та атонії матки), а також при маткових кровотечах іншого походження. Чистець малотоксичний, діє заспокійливо на центральну нервову систему, трохи знижує артеріальний тиск, посилює серцеві скорочення, підвищує тонус і сприяє скороченню м’язів матки (А.І.Шретер, 1962).

Збирання. Траву чистецю збирають під час цвітіння, сушать під накриттям, у добре провітрюваних місцях.

Джерело: Комендар В.І. Лікарські рослини Карпат. Карпати.Ужгород 1971